Про проект Правила Контакти ГО «Ідеальна Країна»
українська | русский  RSS
вибори 16 записів
   
Запам'ятати мене
 Реєстрація    Забув пароль

 vmax1
04.08.2011 20:55
Київ майбутнього (у відповідь на Стратегію КМДА розвитку Києва до 2025 року)
Пропозиції до Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року

Автор – Максим Володимирович Воронін, місто Київ
e-mail: vmax1@meta.ua

В Києві майбутнього мають бути реалізовані наступні ідеї (http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/i1048492/):

Житлово-комунальна сфера

- В Києві має відбутися житлово-комунальна реформа, яку я пропоную, ознайомитися з якою можна за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@341030/.
- Не можна допустити створення ОСББ із створенням окремого штату працівників ОСББ для кожного будинку та перебранням ОСББ функцій ЖЕКу. Положення житлово-комунальної реформи мають бути реалізованими в законі.
- Держава має повністю зробити капітальний ремонт усіх багатоквартирних будинків перед форсуванням створення ОСББ.
- Вартість таких, нездійснених відповідно до закону, ремонтів має бути оцінена та додана до внутрішнього державного боргу.
- В Києві має відбутися реформа системи надання житлових субсидій, яку я пропоную, ознайомитися з якою можна за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@341023/.
- Надання субсидій має регулюватися законом, а не постановою уряду.
- Діяльність відділів субсидій має бути проінспектована на законність відмов та наявність відповідей заявникам відповідно до законодавства. Для прикладу, на мою відповідну заяву річної давності відділ субсидій Шевченківського району Києва досі не відповів. А піврічної давності розглянув з грубими порушеннями. А скільки ще таких, як я? (Сотні тисяч!) Винні особи мають полишити роботу в владних структурах, порушення мають бути виправлені, постраждалим людям місто має висловити вибачення.
- Генеральний план міста від 1980 року мусить бути оприлюдненим, порушники мають бути виявленими та покараними, прибудинкові території, зелені зони, парки, сквери, відібрані у власників будинків та київської громади – повернуті їх власникам. Приклад – величезний особняк, побудований в парку неподалік станції метро “Берестейська”, який охороняють місцеві співробітники міліції. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Слід передбачити законом кримінальну відповідальність за виведення пам’яток зі списку пам’яток, за доведення їх до стану руйнування, занепаду, тощо, за забудову центральної частини міста, парків, скверів, прибудинкових територій, тощо, з зобов’язанням відшкодування нанесених прямо чи опосередковано збитків, витрат на поновлення пошкоджених переліченими діями об’єктів, іміджу Києва і України за рахунок порушників.
- Майно співвласників багатоквартирних будинків: горища, підвали, сходові клітини, прибудинкові території мусять бути зафіксовані станом на момент проведення приватизації квартир в багатоквартирних будинках, майно та приміщення ЖЕКів та управлінь житлового господарства, тощо мусять бути зафіксовані станом на сучасний момент, оформлені паперами (актами на право власності) між співвласниками будинків, зміни стану переліченого майна мають бути досліджені, виявлені та покарані порушники, вкрадене, незаконно “продане” місцевими корупціонерами майно повернуте співвласникам будинків. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Переобладнання прибудинкових територій та іншого майна співвласників будинків мають відбуватися виключно за наслідками місцевого референдуму серед співвласників будинків, прибудинкова територія, майно яких переобладнується. Особи, що без дозволу всіх власників зробили переобладнання, мають понести відповідальність, повернути збитки, звільнити, повернути зайняте, переобладнане, демонтоване майно. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Будівництво на території житлових мікрорайонів мусить відбуватися виключно за наслідками місцевого референдуму. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Бювети мають працювати в кожному мікрорайоні, обслуговуватися, ремонтуватися за рахунок бюджету. За часів Омельченка кияни дізналися, що таке чиста питна вода, а за мерство Черновецького – забули. Навіть не дивлячись на те, що бюджет Києва зріс у порівнянні з часами Омельченка в кількадесят разів, сучасні чиновники “не можуть” знайти грошей ані на бювети, ані на безплатну медицину і освіту, ані на додаткові пенсії киянам. В чому ж причина такої “немічи”?…
- Житлові будинки мають бути приєднані до мережі артезіанського водопостачання, на кухні мають бути виведені окремі крани для питної артезіанської води.
- Київ має докласти усіх зусиль для того, аби новітніші розробки науковців і розробників зробили домогосподарства киян максимально незалежними від зовнішніх впливів: опалення, підігрів води, електрогенерація та переробка сміття і каналізаційних стоків мають стати в перспективі автономними.
- Всі хрущівки мають бути знесені, мешканці, співвласники знесених будинків мають бути розселені, повинні отримати, за їх бажанням, нові квартири в тих же мікрорайонах, роздільно одне від одного чи разом. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Багатоповерхові будівлі мусять будуватися не прямо на землі, а на колонах, зберігаючи на землі під будівлями природні траву, кущі, дерева, квіти, тощо.
- Житлова частина повинна бути зверха, а технічна і ділова частини, гаражі і паркінги – під землею. Зовні – тільки вхід зі сходами, в'їзд в гаражі і ліфти.
- Такий порядок повинен бути закріплений в законодавстві і будівельних нормах.
- В Києві майбутнього немає місця для підприємств, що збирають “данину” з власників транспортних засобів, що паркуються.
- Всі багатоквартирні житлові будинки мають бути обладнані підземними паркінгами для автомобілів власників квартир.
- Всі офісні споруди, особливо в центральній частині міста, мають бути обладнані багатоповерховими комунальними підземними паркінгами і зв’язані між собою підземними технічними дорогами.

Медицина і охорона здоров’я

- В Києві має відбутися медична реформа, яку я пропоную, ознайомитися з якою можна за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@341051/.
- Вбивства дітей в утробі матерів мають бути припинені. За такі дії має бути передбачено кримінальну відповідальність. Фінансування абортаріїв має припинитись, звільнені таким чином кошти мають бути перенаправлені на потреби смертельно та важко хворих, на недофінансовані медичні проекти.
- В ЗМІ нещодавно пройшли жахаючі повідомлення про те, що в медустанові однієї з країн, де на практиці реалізується концепція страхової медицини, без належного медичного догляду померла дівчина, яка не мала відповідної медичної страховки. Проте громадськість, зазомбована загальним “одобрямсом” в ЗМІ щодо теми впровадження концепції страхової медицини, навіть не звернула на ці повідомлення уваги! Перехід від бюджетної загальної медицини до страхової порушує права на медичну допомогу тих громадян, які з будь-яких причин не змогли надати медустанові власного страхового полісу, не мають якогось штампу в документах чи не вирішила будь-якого іншого бар’єрного питання. Страхова медицина не вигідна людям, що з різних причин мають довготривалі, хронічні, складні, з коштовним лікуванням хвороби. Страхові компанії докладуть усіх зусиль аби просто здихатись від незручних клієнтів. Відтак, страхова медицина як така, що суперечить Конституції та порушує права людини, не має права на існування в Києві.
- Фінансування медицини має відбуватися відповідно до пріоритетності: спочатку лікування смертельно хворих, тоді потенційно смертельних випадків, тоді дітей, тоді далі за пріоритетністю. Такі пріоритети мають науково досліджуватись, обговорюватись з громадськістю та затверджуватись на державному рівні щороку.
- Щороку мають проводитись науково-практичні конференції, на яких українська медична наука та практика мають приводитись у відповідність до найкращих світових стандартів. Така практика має бути закріплена в законі.
- Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Національної академії наук України розробив вакцину від раку. Постійне посилання на цю новину знаходиться за адресою http://gazeta.ua/ru/articles/health-newspaper/404142/comm/1. Ресурси, що працюють на неефективну сітку онкоцентрів, мають бути терміново перерозподілені на якнайширше запровадження вакцини від раку в медицині міста і країни.
- Введення так званої “сімейної” медицини стало реформою заради реформи. Ті самі лікарі, ті самі дільниці. Під реформу виділені кошти, відремонтовані та орендуються приміщення, а результат – нуль. Так звана “сімейна медицина” в Києві має бути скасована, а виручені кошти мають бути перенаправлені на потреби смертельно та важко хворих, на недофінансовані медичні проекти.
- За рахунок жорстко прописаних в законі правил документообігу в медичній сфері діяльність лікарів та лікувальних установ має контролюватися пацієнтами, а не безвідповідальними чиновниками.
- Медичні події: діагнози, протоколи, тощо мають бути жорстко формалізовані та занесені до програмного забезпечення (такі програми існують).
- Медичні кабінети мають бути обладнані комп’ютерними станціями, об’єднаними в загальномедичну мережу, спеціалізованим медичним та безплатним офісним програмним забезпеченням, оргтехнікою для заповнення і роздруківлі відповідних медичних документів як для пацієнта, так і для лікувальної установи чи лікаря, що скоротить час на заповнення від руки медичних документів, зменшить поле для зловживань та помилок.
- Лікарі мають оволодіти відповідною технікою та програмним забезпеченням.
- Лікувальні установи не можуть відмовляти чи затримувати обслуговування пацієнтів через нестачу ліків, як це є сьогодні. Так само має відійти в минуле практика пропонування пацієнтам з боку медичних працівників зробити певні закупівлі ліків чи матеріалів, сплатити певні суми грошей для успішного лікування чи взагалі наявності факту такого лікування. Між тим, в будь-якій клініці пацієнти вимушені терпіти саме таке відношення! Для прикладу можна привести клініку Шалімова в Києві, де в холі, в віконечку неподалік реєстратури, відкрито вимагають з пацієнтів гроші за відвідання лікаря чи процедури. А в Першій клінічній лікарні з вас здеруть гроші навіть за заведену на вашу дитину картку.
- В Києві, вже не ховаючись, діють і підтримуються місцевою владою так звані "лікарняні каси", що насправді є намаганням "узаконити" хабар медпрацівникам державних медичних установ, що, відповідно до законодавства, мають надавати медпослуги безкоштовно для пацієнтів. А відмова в безоплатному наданні медичних послуг є кримінальним злочином.

Транспорт

- Міські автобуси не мусять працювати на маршрутах таксі, віддаватися в оренду, міський бюджет не повинен витрачати мільйони доларів на збагачення власників приватних транспортних підприємств та міських корупціонерів, в той час як на маршрутах міських автобусів раз на 20-40 хвилин курсують списані автобуси. Приклад – маршрут 47-го автобусу та 228-го маршруту таксі. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Усі “ліцензійні умови” для автоперевізників маршрутних таксі мають бути скасованими як корупційні, забезпечено максимальну ринкову конкуренцію, що дозволить знижувати ціну на перевезення. Чиновники, що пропонували ужорсточення таких “ліцензійних” умов мають бути звільнені. Це – корупціонери.
- Єдині обов’язкові ліцензійні умови на громадському транспорті мусять стосуватися пристосованості до перевезення інвалідів-колясочників. Для цього маршрутні таксі мають бути обладнаними як мінімум одними великими дверима посередині салону з можливістю низької посадки.
- Правила дорожнього руху мають передбачати заборону на відстій автомобілів, в тому числі таксі, на зупинках громадського транспорту, перехрестях доріг та в проміжку 50 метрів попереду і позаду них.
- Правила дорожнього руху мають передбачати заборону на зупинку автобусів, тролейбусів та маршрутних таксі на відстані більше 0,5 метри (або іншої відстані, зручної для заїзду до транспорту інвалідних колясок) від бордюру.
- Контролювати дотримання правил дорожнього руху та безпеку на зупинках громадського транспорту і перехрестях мають телекамери, встановлені в різних кінцях зупинок і перехресть.
- Відео з цих камер має бути загальнодоступне для транслювання та скачування в мережі інтернет, безстроково зберігатися в базах даних ДАІ.
- Київ має повністю відмовитись від транспорту у комунальній власності, окрім метро.
- Так саме слід відмовитись і від придбання за рахунок бюджету автобусів, трамваїв і тролейбусів.
- Відповідно, лінії трамваїв (окрім одного маршруту в історичній частині міста для туристів,) і тролейбусів мають бути згорнені, за рахунок чого – розширено проїзжу частину міських доріг, створено розв’язки та переїзди.
- Всі міські дороги мають бути обладнані велодоріжками.
- Всі без винятку вулиці, що межують зі школами, дитсадками, вузами та іншими дитячими і навчальними установами, мусять бути обладнаними “лежачими поліцейськими”. За невиконання цієї умови має бути передбачено кримінальну відповідальність. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Всі перехрестя, великі вулиці мають бути обладнані підземними переходами.
- Всі вулиці, на яких є затори, мусять бути позбавлені світлофорів та наземних переходів, обладнані розв’язками, що забезпечать беззупинний рух транспорту.
- Дорожне покриття на всіх вулицях має бути термостійким.
- Рекламою в метрополітені має займатися відділ реклами метрополітену на умовах відсотків від доходу замість рекламних фірм, афілійованих з корупціонерами чи добре “відкатані” ними, що дозволить не тільки не підвищувати плату за проїзд в метро, а й взагалі ту плату скасувати.
- Ще до 2012 року ескалатори метрополітену мають бути обладнані для переміщення інвалідів-колясочників.

Економіка та корупція

- Усі міські монополії мусять бути повернуті у власність київської громади не для подальшої “приватизації” та корпоратизації між “своїми”, а для контролю за монополіями з боку міської громади. Приклад – “Київенерго”, що повернуто нещодавно у власність громади Києва, але лише для того, аби тепер потрапити до планів нової “приватизації”.
- Сільгоспринки мають бути або повністю націоналізовані (викуплені державою), або поділені і націоналізовані (викуплені державою) частково. Державні сільгоспринки мають працювати на умовах повної свободи доступу до торгових місць. Будь-яка оренда, викуп торгових площ має бути заборонена. Це дозволить демонополізувати ринок сільгосппродукції та значно знизити ціни.
- В Києві майбутнього, як і у всій країні, не повинно бути місця для податку на нерухомість відповідно до Концепції податкової реформи, яку я пропоную і з якою можна ознайомитися за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@341044/, та Проекту Податкового Кодексу України, що постійно знаходиться за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@638371/.
- КМДА не мусить практикувати заключення договорів на оплату за нав’язані підприємцям, володарям магазинів, МАФів, тощо “послуги” з пов’язаними з міськими корупціонерами структурами. Також ставити їх заключення в якості умови розміщення МАФу, тощо. За такі дії в законодавстві має бути передбачено кримінальну відповідальність. А особи, що чинили такі дії, мусять бути виявлені та покарані, гроші і майно, втрачені підприємцями, повернуті.
- МАФи не мають демонтуватися без рішень суду, що вступили в силу, а особи, що чинили такі дії, мають понести відповідальність, повернути нанесенні збитки. Для цього за знесення МАФів чи арешт або пошкодження іншого майна громадян і юридичних осіб без рішення суду, що вступило в законну силу, законом має бути передбачено кримінальну відповідальність.
- Випадки незаконного продажу київської землі, майна та нерухомості мають бути розслідувані. Депутати і чиновники, винні у зловживаннях, мають бути звільненими зі своїх посад та притягнуті до відповідальності, земля, майно та нерухомість – повернуті громаді Києва.
- Випадки розподілу мільйонних сум міського бюджету на “потреби” міських депутатів від часів Омельченка до сучасних часів мусять бути розслідувані, винні покарані, гроші повернуті до бюджету з відсотками.
- Закон має заборонити в дитсадках, школах, вузах та інших навчальних закладах грошові, товарні збори, пропонування зробити внески до будь-якої структури, передбачати кримінальну відповідальність за такі дії. Наразі така практика корупційних дій присутня в усіх без винятку державних школах.

Влада

- Вся місцева влада в місті мусить належати міській раді, яка мусить обрати голову виконкому або мерові, який мусить сам набирати собі команду для рішення міських проблем, з ліквідацією міської ради, але не залишатися розшматованою між міською адміністрацією, міською радою та ще й міським головою, не призначатися згори.
- Вибори міської влади мусять відбуватися щороку, одночасно. Мер має обиратися в два тури, аби бути обраними більшістю населення міста.
- Конституція і законодавство мусять гарантувати для громадян повну безоплатність виборчих процедур для реалізації права обирати та бути обраними на державні посади всіх рівнів.
- Вибори до Київради та рад усіх рівнів мусять бути виключно пропорційними.
- Пропорційна система виборів до рад усіх рівнів не тільки не має бути скасована, а й навпаки має бути посилена. Фракції в радах мусять створюватись не за заявами депутатів, а автоматично, за Конституцією, відповідно до відданих виборцями голосів.
- Переходи із фракції до фракції та недотримання фракційної дисципліни мусять каратися виключенням депутатів із лав відповідної ради та негайним скасуванням усіх пільг.
- В Конституції мусить бути прописано, що вихід або невходження депутата у фракцію партії чи блоку, від якого депутат балотувався, означає, відповідно, складання ним депутатських повноважень або відмову від вступу в депутатські повноваження. Так само і виключення депутата з фракції означає складання ним депутатських повноважень.
- Партійні списки на виборах усіх рівнів мають бути відкритими.
- Всі офіційні документи Київради, міського голови, голови КМДА, управлінь мають обов’язково реєструватись в Мінюсті, друкуватись в офіційних вісниках, вступати в силу тільки після такого оприлюднення та друку в офіційному інтернет-виданні, за аналогією з загальнодержавною практикою. Щодо обов’язковості такого порядку має бути прийнято закон.
- Подробиці – у Концепції адміністративної реформи, яку я пропоную, з якою можна ознайомитися за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@341031/.

Різне

- В кожному мікрорайоні міста має бути виділена та огороджена територія для вигулу та вишколу домашніх тварин.
- Закон має зробити загальнодоступними стадіони, тренажерні, футбольні, тенісні майданчики шкіл. За платне надання таких майданчиків населенню чи організаціям має бути передбачено кримінальну відповідальність. Приклад – платне надання футбольної площадки на території 23-го інтернату на вулиці Салютній, про що можна легко дізнатись, попросивши відкрити замок, який висить на воротях футбольного та баскетбольного майданчиків, у охоронця в будці поблизу них.
- Кожен мікрорайон, парк має бути обладнаним туалетом.
- Від туалету в ботанічному саді…, якщо керівники Києва хоч раз в ньому побувають, самі зрозуміють стратегію.
- Всі парки мають бути освітленими.
- Всі парки повинні мати штат лісників-прибиральників, що на щоденній основі мають проводити обходи всієї території, а не тільки обладнаних сміттєвими урнами доріжок. Сміття має вивозитись спеціальним транспортом на зразок схеми вивозу сміття, що існує в житлових кварталах.
- Місця для пікніків в парках мають бути розроблені, затверджені міською владою та спеціально встановлені, включаючи урни, інші місця для збору сміття замість сьогодні існуючих хаотично, самовільно та халтурно зроблених, не обладнаних урнами, що роками (!) не прибираються.
- В правилах прибирання територій слід внести пункт про заборону підмітати землю. Бо двірники заради “чистоти” територій вимітають з зелених зон біля тротуарів і пішоходних доріжок геть весь родючий шар грунту разом із травою і навіть кущами.
- Має бути створено загальну базу даних громадян, в яку всі відповідні установи без участі громадян мусять вносити зміни, що стосуються їхніх пільг, соціального, сімейного стану, права на субсидії, таке інше. А громадяни мусять отримувати про ці зміни лише відповідні поштові повідомлення. Участь громадян може бути лише якщо вони самі вважають за краще особисто уточнити відповідні дані.
- Слід заборонити вимагати від громадян будь-які довідки для вирішення їхніх питань відповідними держорганами, ЖЕКами, таке інше.

Коментар до існуючої “Стратегії розвитку Києва до 2025 року”, що доступна за посиланням: http://www.kmv.gov.ua/strategy.asp

Замість стратегії презентовано звичайний яскравий агіт-плакат, прогнозні цифри на якому взяті зі стелі, а тому так само яскраві, а конкретних інноваційних задач та їх рішень нема жодного.

Для прикладу, теза про збільшення до 2025 року площі дорожнього покриття на 3 відсотки не тільки не грунтується на жодних правдоподібних розрахунках, але також ні на потребах міста, ні на можливостях забезпечення такого співвідношення.
Справжі ж і корисні для міста і містян положення Стратегії мають передусім грунтуватися на їх потребах.

Що вимагається від автодоріг в сучасному місті? – Забезпечення високої швидкості і безпечного пересування транспортних засобів по автодорогах, що виключає затори. Отже, показник, на який нам слід орієнтуватися – середня швидкість руху транспорту по автодорогах, що контролюються для вимірювання показника. Як досягти збільшення цього показника? В моєму документі містяться відповідні пропозиції: побудова підземних переходів та розв’язок, що забезпечить беззупинний рух по автотрасах міста; розширення проїзжої частини за рахунок демонтованих трамвайних шляхів; зміни в правилах дорожнього руху, що зумовить зменшення заторів від нагромадження громадського транспорту на зупинках, тощо. Це, окрім будівництва нових автошляхів та об’їзної і кільцьової доріг навкруги Києва, має забезпечити збільшення потрібного показника.

Від транспортної системи міста також вимагається забезпечення інвалідів на візках можливістю вільно пересуватися містом. В Стратегії ця проблема не вирішується. В моєму документі є пропозиція щодо закупівлі автобусів маршрутних таксі, обладнаними як мінімум одними великими дверима посередині салону з можливістю низької посадки.

Приклади, нажаль, можна продовжувати.

Отже, Стратегія має бути перероблена таким чином, щоб усі показники в ній випливали із шляхів вирішення справжніх, чутливих для міста і містян, проблем.

Єдине, що на цьому плакаті заслуговує на увагу – це обіцянки впровадження електронної реєстрації бізнесу.

Всі “діячі”, що створили цей плакат та назвали його “стратегією”, мають бути звільнені з посад. Це звичайні “очковтирателі” і “шапкозакидателі”.
Теги:  економіка, політика, конституційна реформа, місцева влада, бюджет, вибори, політичні партії, торгівля, демократія, голосування, комунальне господарство, охорона здоров’я, депутати, виборці, функціонування влади, корупція, взаємодія з владою, екологія, підприємництво, соціальний захист, ціни, кримінал, власність на землю, цінні папери, податкова політика, будівництво та архітектура,  0 коментарів     залишити коментар

 vmax1
28.03.2009 01:42
Как Бог относится к выборам?
Как Бог относится к выборам?

Давайте сегодня задумаемся: нравится ли наш выбор Иисусу Христу? Вы не задумывались об этом? Вы считаете, что Богу все равно, что вы изберете? Вы думаете, что изберете власть «для себя», а Бога этот вопрос не касается? Должен сказать, что это заблуждение.


Что же говорит по этому поводу Священное Писание? Для искренних христиан оно всегда имеет решающий и абсолютный авторитет.

14. Когда ты придешь в землю, которую Господь, Бог твой, дает тебе, и овладеешь ею, и поселишься на ней, и скажешь: `поставлю я над собою царя, подобно прочим народам, которые вокруг меня',
15 то поставь над собою царя, которого изберет Господь, Бог твой; из среды братьев твоих поставь над собою царя; не можешь поставить над собою [царем] иноземца, который не брат тебе. (Втор.17:14,15)

Так же и в Новом завете читаем:

1. Как смеет кто у вас, имея дело с другим, судиться у нечестивых, а не у святых?
2 Разве не знаете, что святые будут судить мир? Если же вами будет судим мир, то неужели вы недостойны судить маловажные [дела]?
3 Разве не знаете, что мы будем судить ангелов, не тем ли более [дела] житейские?
4 А вы, когда имеете житейские тяжбы, поставляете [своими судьями] ничего не значащих в церкви.
5 К стыду вашему говорю: неужели нет между вами ни одного разумного, который мог бы рассудить между братьями своими?
6 Но брат с братом судится, и притом перед неверными. (1Кор.6:1-6)

Итак, выбор христиан в пользу тех, кто не верит в Бога или не живет как христианин, абсолютно исключен. Мы не можем, не имеем права как Божьи слуги поставлять над собой неверных, сами, добровольно отдавать власть над собой нечестивым, злым людям, противящимся Богу, тем, кто не братья наши во Христе.

Мы сейчас живем в такое время, когда упоминание о своей «вере» даже модно и используется частью претендентов для привлечения голосов верующих на свою сторону.

Так что одних заверений о том, что человек верующий, не достаточно, чтобы убедиться в этом на самом деле. Следует смотреть на то, как человек живет и на то, как он видит реализацию полученной от избирателей власти.

Всем известно, что президент – это и верховный главнокомандующий армии. Неужели те претенденты, которые называют себя верующими, в случае своей победы распустят армию, милицию, службы безопасности и тюрьмы, прокуратуру и суды? Конечно же нет!
Может быть вы слыхали о таком претенденте? Я – нет.

Как Вы можете себе представить верующего в истинность Божьих заповедей «Не убей», «Любите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас, молитесь за обижающих и гонящих вас…», в конце концов «не судите да не судимы будете» во главе вооруженной до зубов армии или милиции? Можно ли с любовью всадить во вражескую грудь дюжину пуль из обоймы своего автомата или усадить преступника на электрический стул? Вы действительно так считаете?

Армия – ни что иное как спонсируемая государством организация профессиональных убийц. С каких это пор Христос стал поощрять убийство и насилие, какими бы мотивами они не были вызваны? Даже мотивами защиты или мести за погибших, замученных врагом родных и близких, они перед Богом не оправдываются.

17 никому не воздавайте злом за зло, но пекитесь о добром перед всеми человеками.
18 Если возможно с вашей стороны, будьте в мире со всеми людьми.
19 Не мстите за себя, возлюбленные, но дайте место гневу [Божию]. Ибо написано: Мне отмщение, Я воздам, говорит Господь.
20 Итак, если враг твой голоден, накорми его; если жаждет, напой его: ибо, делая сие, ты соберешь ему на голову горящие уголья.
21 Не будь побежден злом, но побеждай зло добром. (Римл.12:17-21)

Итак, человек, который балотируется на выборах президента, практически всегда неверующий!

И вывод: христианин не имеет права перед Богом отдавать свой голос за такого человека.

Идем далее.

Предположим, что Вы узнали о том, что на какую-то выборную должность – президента или парламентария балотируется действительно искренний христианин, соответствующий самым высоким меркам моральности, честности и пр., в том числе и тем, которые перечислялись выше.

Что делать? Голосовать?

Давайте вспомним, что происходило в Израиле, когда народ просил у Самуила поставить над ними царя:

4. И собрались все старейшины Израиля, и пришли к Самуилу в Раму,
5 и сказали ему: вот, ты состарился, а сыновья твои не ходят путями твоими; итак поставь над нами царя, чтобы он судил нас, как у прочих народов.
6 И не понравилось слово сие Самуилу, когда они сказали: дай нам царя, чтобы он судил нас. И молился Самуил Господу.
7 И сказал Господь Самуилу: послушай голоса народа во всем, что они говорят тебе; ибо не тебя они отвергли, но отвергли Меня, чтоб Я не царствовал над ними; (1Царств 8:4-7)

17. И созвал Самуил народ к Господу в Массифу
18 и сказал сынам Израилевым: так говорит Господь Бог Израилев: Я вывел Израиля из Египта и избавил вас от руки Египтян и от руки всех царств, угнетавших вас.
19 А вы теперь отвергли Бога вашего, Который спасает вас от всех бедствий ваших и скорбей ваших, и сказали Ему: `царя поставь над нами'. Итак предстаньте теперь пред Господом по коленам вашим и по племенам вашим. (1Царств 10:17-19)

16. Теперь станьте и посмотрите на дело великое, которое Господь совершит пред глазами вашими:
17 не жатва ли пшеницы ныне? Но я воззову к Господу, и пошлет Он гром и дождь, и вы узнаете и увидите, как велик грех, который вы сделали пред очами Господа, прося себе царя.
18 И воззвал Самуил к Господу, и Господь послал гром и дождь в тот день; и пришел весь народ в большой страх от Господа и Самуила.
19 И сказал весь народ Самуилу: помолись о рабах твоих пред Господом Богом твоим, чтобы не умереть нам; ибо ко всем грехам нашим мы прибавили еще грех, когда просили себе царя. (1Царств 12:16-19)

Итак, Бог расценил само желание людей самим, без Бога, решать, кто будет над ними начальником, как отвержение ими Себя, Царя над Израилем.

Спрошу я вас, называющих себя верующими и желающих избирать президента и депутатов (конгрессменов), у вас нет Царя? Или вы подобны тем, которые кричали Пилату «Нет у нас царя, кроме кесаря!»? Иисуса вы не признаете своим Царем?

Я уверен, что именно Он, а не кто-нибудь другой – Царь над Израилем, и над христианами - тоже.

Тем не менее, Бог сам поставлял над народом судей, и первых царей. Итак, Сам Бог видит необходимость в тех или иных случаях поставлять над народом людей, имеющих власть.

Но в данном случае ситуация кардинально иная: не мы себе избираем, а Бог, Сам, помазывает судью или царя над народом. И я уверен, что именно так и должно происходить! Следующее место Писания говорит об этом же:

1. Трубу к устам твоим! Как орел [налетит] на дом Господень за то, что они нарушили завет Мой и преступили закон Мой!
2 Ко Мне будут взывать: `Боже мой! мы познали Тебя, мы -- Израиль'.
3 Отверг Израиль доброе; враг будет преследовать его.
4 Поставляли царей сами, без Меня; ставили князей, но без Моего ведома; из серебра своего и золота своего сделали для себя идолов: оттуда гибель. (Ос.8:1-4)

Итак, что же я, в свете всего сказанного, предлагаю?

Я предлагаю, если представится именно такой выбор, проголосовать за помазанника Божия, христианина. А если таковых среди претендентов не будет, голосовать против всех. Так будет правильно, по Писанию.

В противном случае голосовавший несет полную ответственность перед Богом за все злодейства и преступления, которые будет совершать избранный, в том числе за притеснения народа Божьего. А кроме того, своим выбором он отвергает Бога, и навлекает на весь народ Его гнев и верную гибель.

Как говорят некоторые, что тот или другой правитель, президент, премьер-министр, партия поставлены по воле Божьей, но однако оправдывают тем участие в выборах на их стороне и демонстрации протеста?

Пусть они и в самом деле поставлены по Божьей воле, разве этот факт перечеркивает Божьи заповеди для нас? Разве в последний день, переступив Божьи заповеди, мы сможем оправдаться тем, что это была Божья воля?

В Писании ясно написано:

2 ибо вы знаете какие мы дали вам заповеди от Господа Иисуса. 3 Ибо воля Божия есть освящение ваше,…(1Фес.4:2,3)

И еще:

21 Кто имеет заповеди мои и соблюдает их, тот любит Меня; а кто любит Меня, тот возлюблен будет Отцем Моим; и Я возлюблю его и явлюсь ему Сам. (Иоан.14:21)

Итак, Бог будет смотреть на то, как мы соблюдали заповеди Божьи.

Пусть сто раз будет воля Божья на то, чтобы поставить ту или другую личность во главе страны или народа, мы не имеем права переступить заповедь Божью из Второзакония 17:15.

Нельзя отдавать свой голос за людей, для которых заповеди «не убей», «любите врагов ваших», «не судите, да не судимы будете» и пр. всего лишь пустой звук. Это НЕ христиане.

Нельзя выходить на акции общественного протеста против беззаконной власти, которая подтасовала выборы, потому что есть заповеди:

1 Всякая душа да будет покорна высшим властям, ибо нет власти не от Бога; существующие власти от Бога установлены. 2 Посему противящийся власти противится Божию установлению. (Рим.13:1,2)

Кроме того, есть заповеди о кротости и смирении, которые точно не позволят делать все то, что делают в абсолютном большинстве не знающие Бога люди на акциях протеста.
И уж тем более не может верующий делать себе из людей кумиров и горланить их имена на митинге или обвешивать стены их фотографиями.

Теперь пример.

Кто скажет, по воле ли Божьей страдал и умер Иисус? Очевидно, что по воле Божьей. Мало того, через то, что Он вытерпел удары, плевки, злословия и насмешки, унижения и смертные муки, мы с вами получили спасение.

Выходит, те, кто плевал в Него, бил и всячески неправедно злословил, те, кто предал Его в руки язычников на смерть, кто клеветал на Него в суде и произносил злобные насмешки – все эти люди выполняли волю Божью!

Посудите сами, вы, читающие эти слова, неужели этим они оправдаются на суде Божьем? Конечно же, нет. И не иначе, как потому, что на все это есть Божьи заповеди, по которым Бог и будет нас судить. И они не позволят боящимся Бога делать так.

11 Иисус отвечал: ты не имел бы надо Мною никакой власти, если бы не было дано тебе свыше; посему более греха на том, кто предал Меня тебе. (Иоан.19:11)

21 Впрочем Сын Человеческий идет, как написано о Нем; но горе тому человеку, которым Сын Человеческий предается: лучше было бы тому человеку не родиться. (Мк.14:21).
Теги:  політика, президент, парламент, вибори, демократія, філософія, голосування, депутати, виборці, релігія, функціонування влади, взаємодія з владою,  24 коментарі     залишити коментар

 vmax1
22.03.2009 03:31
СУДОВА РЕФОРМА
КОНЦЕПЦІЯ СУДОВОЇ РЕФОРМИ

Положення цієї Концепції є також частиною Концепції адміністративної реформи.

Наявні проблеми

Україна практикує платне судочинство. Справляння плати за судові процедури та держмита протирічать праву людини на судовий захист. Платне судочинство ставить у нерівне становище людей за майновою ознакою. Таке становище протирічить і Конституції України, і Декларації про права людини, і здоровому глузду.

В Україні нема офіційної публікації судових рішень, ухвал та вироків (надалі рішень). Через що суди є безконтрольними, текст і саму наявність судового рішення неможливо перевірити, судді повсюдно практикують передачу судових рішень стороні, що “програла” процес, після закінчення строку подання апелляції, а інколи сторона дізнається про судове рішення, коли виконавча служба чи новий власник майна прийдуть, аби відібрати це майно. Судові рішення з легкістю підробляються, а в випадку “втрати” чи умисного приховування оригіналів цих рішень джерело для поновлення тексту втрачається.

Зрозуміло, що таке становище прямо сприяє корупції в судах.

Судді зловживають власним правом на закриті судові засідання, заборону на використання записуючих пристроїв під час судових засідань. Судді-корупціонери зацікавлені в зменшенні кількості свідків їх злодіянь до мінімуму. Між тим, саме гласність є запобіжником зловживань в судах.

Кар’єра, становище, доходи і свобода суддів ніяк не залежать від законності, справедливості суддівських рішень та інших ознак їх роботи. В купі з цим, довічне призначення суддів робить суди найбільш корумпованим елементом суспільства і правоохоронних органів держави. Судді беруть хабарі навіть за винесення справедливих рішень.

Якщо рішення будь-яких органів влади можуть змінюватись, несправедливі рішення відміняються, недосконалі змінюються, то на зміну чи відміну несправедливих судових рішень нема навіть надії. Механізм зміни несправедливих судових рішень, реабілітації невинно обвинувачених не прописаний в законодавстві. До Європейського суду скаргу на свій власний захист напише далеко не кожен…

Виведення так званих профільних судів з підпорядкування Верховного Суду України було здійснено виключно з політичних мотивів як засіб вивести справи, що стосуються виборів Президента та народних депутатів з-під впливу конкретної людини, що на той момент перебувала на посаді голови Верховного Суду України, і проштовхування через Вищий Адміністративний Суд потрібної олігархічним колам кандидатури на посаду Президента України. Втім, таке становище не є доцільним для держави і громадян, оскільки втрачається принцип єдиноначалія в судовій системі. Через нерозбериху у підпорядкуванні справ до розгляду у тому чи іншому спеціалізованому суді справи можуть безпідставно не розглядатися у встановлений законом термін, а рішення по ним – протирічити одне одному в авторстві різних спеціалізованих судів.

В Україні масово використовується в якості доказу в суді явка з повинною, що замінює собою всі докази та начисто заперечує принцип презумпції невинуватості.

В Україні є маса невиннозасуджених, що були засуджені без наявності прямих доказів їх провини.

В Україні є маса невиннозасуджених за злочини, скоєні іншими особами, що надали докази скоєння цих злочинів. Проте, невиннозасуджені продовжують відбувати строки у в’язницях.

Судовими рішеннями будь-яка угода, договір можуть бути визнаними недійсними, навіть не дивлячись на те, що по них було здійснено рух товарів, послуг та грошових коштів. Таке становище потенційно небезпечне для учасників таких угод. Вони потерпають від матеріальних та моральних збитків за наслідками таких судових рішень.

Судовими рішеннями будь-яка юридична особа, передусім це стосується СПД, можуть бути визнані фіктивними, навіть не дивлячись на їх офіційну, згідно законодавства, державну реєстрацію. Таке становище потенційно небезпечне для підприємців та відповідальних посадових осіб СПД. Разом із суддями чиновники податкової міліції та інших органів охорони правопорядку зловживають розслідуванням такого роду справ задля можливості силового тиску на підприємців, перешкоджання діяльності СПД, заволодіння майном СПД та інформацією, що становить комерційну таємницю, що, в свою чергу, використовують в корупційних та корисливих цілях.

Суди всіх рівнів завалені справами, наявна черга із справ, що очікують на розгляд у судах, що породжує зайвий привід для корупційних дій суддів, що стосуються безпідставного затягування розгляду справ, відкладення їх розгляду та “прискореного” розгляду “проплачених” справ.

Пропоновані заходи

- Скасувати держмито та плату за судові процедури.
- Зробити обов’язковою публікацію в спеціалізованому друкованому виданні та на спеціальному офіційному сайті в інтернеті всіх без винятку судових рішень, ухвал та вироків. Те саме стосується офіційних документів місцевих органів влади.
- Конфіденційними повинні залишатися тільки ті особисті дані, щодо яких було подано заяву про залишення цих даних в таємниці від тих, про чиї дані ідеться, дані, які становлять комерційну таємницю, щодо яких суду було надано заяву від суб’єктів, про чиї дані ідеться, та державну таємницю, щодо яких суду було надані висновки відповідних органів, уповноважених захищати державну таємницю.
- Внести зміни до законодавства, якими дозволити участь у будь-якому процесі будь-якої особи чи організації, подавати апеляції, якщо з боку сторони, на боці якої та особа чи організація буде виступати, не буде заперечень, без дозволу суду.
- Будь-яка дія чи бездіяльність суддів чи правоохоронних, виконавчих органів повинна мати можливість бути оскарженою в адміністративному та судовому порядку, в тому числі ті, що на цей момент, в протиріччя Конституції, не підлягають оскарженню відповідно до законодавства.
- В випадку виправдання людини, що була взята під варту, щодо якої рішеннями судів, правоохоронних, виконавчих органів, або через інші причини, пов’язані з порушеною проти неї кримінальною, адміністративною справою, їй було нанесено будь-якої шкоди, винні особи, в тому числі судді, прокурори, слідчі, міліціонери, тощо мають негайно відбути такий саме строк в ув’язненні, відшкодувати всі моральні і матеріальні збитки постраждалій виправданій особі, або особі, щодо якої законодавство не передбачає використання взяття під варту та інших санкцій, які щодо неї було застосовано.
- Використання в суді в якості доказу явки з повинною має бути заборонено.
- Всі справи, де в якості доказу було використано явку з повинною, мають бути дорозслідувані.
- Вироки без наявності прямих доказів провини засуджених мають бути заборонені, щодо суддів, що практикують такі вироки, має бути передбачено кримінальну відповідальність, всі справи, по яких були вироки без наявності прямих доказів, мають бути дорозслідувані.
- Законодавство має передбачати безумовне звільнення з правом вимоги компенсації моральної та матеріальної шкоди, втраченої вигоди всіх невиннозасуджених, в тому числі за злочини, скоєні іншими особами, що надали докази скоєння цих злочинів, а наявність двох і більше вироків, що засуджують невинних, має стати достатньою причиною для звільнення суддів-авторів вироків з роботи в судовій системі.
- Судовими рішеннями не можуть бути визнаними недійсними жоден договір, угода, інший нормативний документ. Нормативні документи можуть бути визнаними лише незаконними і лише в тій частині, що безпосередньо порушує законодавство України.
- Судовими рішеннями не може бути визнаним фіктивною будь-яка юридична особа, що пройшла офіційну державну реєстрацію.
- Будь-яка процесуальна дія з боку суду має оформлюватись письмовим документом, що має негайно, під розписку видаватись сторонам процесу. Такі дії не мають вважатися вчиненими до їх офіційної передачі сторонам процесу.
- Слід законодавчо гарантувати здійснення прав сторін процесу незалежно від дозволів, рішень суду.
- Жодне рішення суду або органу місцевого самоврядування не повинно мати юридичної сили до відповідної реєстрації в органах юстиції та офіційної публікації, так само, як закони і постанови Верховної Ради чи постанови Кабінету Міністрів.
- Від дати передання судового рішення під розписку програвшій стороні або, тільки якщо факт неможливості такої передачі доведено документально, від дати офіційної публікації судового рішення слід відраховувати час, необхідний для подання апелляції та вступу рішення суду в законну силу.
- Слід відмінити посилання в законодавстві на так звану “неповагу до суду”.
- Законодавство має чітко виписати норму “порушення порядку в суді”.
- Законодавство має чітко виписати заборону на застосування правоохоронними органами сили до народних депутатів, в тому числі за рішенням суду.
- Внести зміни до законодавства, якими запровадити офіційне цілодобове прослуховування та відеозйомку в приміщеннях, в тому числі коридорах та допоміжних приміщеннях судів.
- Внести зміни до законодавства, якими забезпечити трансляцію даних прослуховування та відеозйомки в інтернеті в режимі он-лайн та зкачування.
- Внести зміни до законодавства, якими дозволити здійснення цих дій за допомогою спеціальних засобів силовим структурам.
- Внести зміни до законодавства, якими дозволити здійснювати такі самі дії коштом та засобами як державних так і недержавних засобів масової інформації без дозволу суду.

Контроль за діяльністю суддів з боку громадськості і правоохоронних органів можливий за умови повної доступності інформації про рішення, ухвали та вироки судів та участі у процесі громадського контролю засобів масової інформації.

З корупцією та хабарництвом в судових органах слід боротися спеціальними засобами та гласністю. Очевидно, що для пропозиції, домовленості чи здійснення хабаря стороні та судді або іншим особам, пов’язаним з ними, необхідно хоч раз на цю тему поспілкуватися. Але, якщо суддя буде знати, що всі контакти в приміщеннях судів можна буде відслідкувати, то вони і не будуть іти на такі контакти.

Система довічного суддівства, підкріпленого недоторканістю, робить суддів розбещеними, вони втрачають контроль над собою і не здатні навіть пристойно спілкуватися з тими, хто не дав їм “на лапу”. Отже, цю систему слід зламати!

- Призначати суддів слід на той самий строк, на який обираються народні депутати України, перепризначатися Верховною Радою (Президентом) на новий термін.
- Судді не мусять мати право на довічну посаду та довічну недоторканість.
- Вища рада юстиції має бути скасована.
- “Дисциплінарні” справи мають розглядатися профільними комітетами, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради та виноситися на розгляд Верховної Ради для прийняття рішень щодо звільнення суддів.
- У Верховній Раді мусять розглядатися не справи про пожиттєве обрання судді, а лише про їх призначення і звільнення.
- Щодо суддів, рішення яких були відмінені Верховним Судом України одноразово, або іншими судами вищих інстанцій і апеляція повністю задоволена та рішення суду вищої інстанції про відміну таких рішень вступило в силу два і більше раз, мають відсторонюватися від справ Верховним Судом України чи судом вищої інстанції, цими ж інстанціями чи органами прокуратури має відкриватися карна справа щодо прийняття суддями завідомо незаконних рішень, а на розгляд Верховної Ради України має виноситись питання про звільнення суддів з займаних посад.
- Якщо вказані дії не будуть вчинені посадовими особами, що за них відповідають, і вчасно, то такі дії мають бути вчинені будь-яким суддєю, органом влади чи самоуправління самостійно чи за заявою інших осіб. І по даній справі такий орган чи посадова особа повинні отримати право на усі повноваження органів влади, що не вчинили вище вказані дії, та на відповідне фінансування.
- Особи, звільнені з посади суддів Верховною Радою через звинувачення, не повинні мати право на роботу в судах, уряді та на інших відповідальних посадах, бути обраними народними депутатами, Президентом України.
- Голова Верховного Суду України мусить обиратися разом з Президентом України і народними депутатами України і на той самий строк.

Вибори населенням всіх суддів є недоцільним через необізнаність населення з діяльністю кандидатів на посади суддів, їхніми поглядами та намірами. Адже їх дуже багато, а ЗМІ не здатні повноцінно висвітлити діяльність кандидатів та їх особисті якості. Отже, такі вибори перетворяться на вибори кота в мішку.

В той же час, особи кандидатів на посаду голови Верховного Суду України можуть і повинні бути публічними. Вони мають змогу провести повноцінну передвиборну кампанію. Плоди їх діяльності на займаних посадах можуть бути зафіксовані, висвітлені ЗМІ та зрозумілими для населення.

- Голова Верховного Суду України мусить мати повноваження переглядати будь-яку справу Верховного Суду, будь-яких інших судів за будь-який період, аби забезпечити справедливість судових рішень та громадський контроль за справедливістю судових рішень.
- Верховний Суд України мусить бути останньою касаційною судовою ланкою. Всі без винятку суди, в тому числі вищі спеціалізовані, мусять підпорядковуватись Верховному Суду України.
- Законодавство мусить передбачати нормування роботи судів відповідно до кількості фізичних, юридичних осіб у місцевості, яку обслуговує суд, та кількості справ, що надійшли до суду за відповідний період.
- Фінансування судів та набір до штату нових суддів мусять розраховуватися виключно за вищевказаними нормами.
- Фінансування судової системи мусить відбуватися виключно з державного бюджету України.

Фінансування судів з місцевих бюджетів призводить до невиправданих недофінансувань судів в менш багатих регіонах і преференцій в багатих регіонах. Що, в свою чергу, також є полем для корупції.

Ресурси для здійснення пропонованих заходів:

Дана Концепція передбачає витрати на видання офіційних друкованих ЗМІ для офіційної публікації рішень судів всіх рівнів, офіційної цілодобової зйомки, прослуховування та трансляції з приміщень судів, на виборчу кампанію голови Верховного Суду України, зменшення доходу судів та бюджету через скасування плати за судові витрати і держмита.

Крім того, судова система України об’єктивно є недофінансованою та мусить отримувати набагато більшу кількість коштів.

Вказані витрати та зменшення доходів мусять компенсуватися з державного бюджету України.

Ризики:

Корупція проковтнула абсолютно весь політикум, а суди використовуються ним як раз задля незаконного збагачення і незаконного загарбання влади. Так завжди було і є. Тому прозорість і громадський контроль діяльності судів всіх рівнів невигідний як самим суддям, так і політикам всіх рівнів і напрямків та кольорів. Отже, прийняття змін до законодавства України відповідно до положень Концепції судової реформи є проблематичним та ледь не фантастичним.
Теги:  конституційна реформа, бюджет, інформаційне суспільство, вибори, доступ до інформації, змі, взаємодія з владою, кримінал, судова реформа, податкова політика,  0 коментарів     залишити коментар

 vmax1
24.04.2008 02:59
КОНЦЕПЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ
КОНЦЕПЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ

Наявні проблеми 1

Якщо народні депутати, президент та судді втратять недоторканість, Україна стане не президентською і не парламентсько-президентською, а прокурорсько-міліцейською.
Будь-хто з депутатів чи президент наступного ранку можуть опинитись за гратами за надуманими звинуваченнями.
В цьому разі Україна як демократична країна перестане існувати. Тому:

Пропоновані заходи

  • Не можна вводити в дію норму, що знімає право недоторканості з депутатів Верховної Ради, суддів та Президента.
Наявні проблеми 2

Звільнення та призначення на посади посадових осіб органів державної та місцевої влади в Україні охопив хаос. Вищі посадові особи зловживають можливістю скасовувати, призупиняти та вносити зміни до власних нормативних документів. А Конституційний Суд та інші суди, користуються цим задля відходу від відповідальності, яку вони мають відповідно до законів і Конституції України.

Президент, Верховна Рада, інші органи влади і посадові особи замість видання нового указу, постанови чи іншого документу скасовують, вносять зміни до старого документу, вони вбачають в цьому причинно-наслідковий зв'язок. Бо нового документу не мають права видати, а внести зміни, призупинити, скасувати старий - бачиш, мають.

Щоб зламати можливість таких "фінтів", заснованих на недолугому законодавстві, необхідно ввести пропоновану у Концепції норму.

Пропоновані заходи

  • Слід заборонити Конституційному Суду України та іншим судовим інстанціям не приймати до розгляду подання та позови щодо рішень, нормативних документів та відмовляти у прийнятті рішення по справі з причини відміни оскаржуваного рішення, нормативного документу.
  • Зміни до законів, постанов уряду та інших нормативних документів України та органів місцевої влади повинні вводитися в дію лише прийняттям нових відповідних нормативних документів.
  • Слід заборонити конституційно можливість вищим посадовим особам та органам державної влади і місцевого самоврядування скасовувати та вносити зміни до будь-яких своїх рішень та нормативних документів.
Наявні проблеми 3

Конституція України закріплює розпорошеність влади та її відповідальності за ситуацію в Україні. Кабінет міністрів, Президент, місцеві державні адміністрації, столичний міський голова, Національний банк, міністерства і відомства, державні підприємства-монополісти не діють узгоджено, витрачають ресурси країни на протистояння одних з одними. Кризи в країні через таке становище носять перманентний характер. Україна потерпає від багатомільярдних збитків. Населення потерпає від протиречивих, невигідних людям рішень влади.

В Україні діє так звана застава - 2'500'000 грн. для кандидатів на посаду Президента, через що Президентом може стати або власник декількох мільйонів гривень, або людина, яка заборгувала своїм спонсорам енну кількість мільйонів, а отже залежна від них. Це порушує права виборців голосувати за тих кандидатів, які не мають фінансової підтримки. А також право громадян бути обраними Президентом країни, не будучи мультимільйонером чи боржником на таку ж суму. Обидва права нібито гарантуються, а насправді лише декларуються Конституцією України.

В Україні діє чотиривідсотковий бар'єр для партій, що мають потрапити до Верховної Ради. Через що спотворюється картина голосування. Партії, що пройшли до Верховної Ради ділять між собою голоси виборців, які за них не голосували. Такий поділ є неконституційним по суті, не дивлячись на те, що Конституційний Суд України підтвердив конституційність такої законодавчої практики.

Через слабку законодавчу підтримку імперативного мандату в радах всіх рівнів створюються фракції політичних сил, за які виборці не віддавали своїх голосів, в радах з'являються представники політичних сил, які взагалі не приймали участі в виборах, кількість депутатів у фракціях не відповідає кількості голосів виборців за політичні сили, які вони представляють, нема дисципліни при голосуваннях, робота рад паралізується через відсутність більшості.

Вада пропорційної системи виборів, закритість списків їх членів, мусить бути виправлена.

Вада пропорційної системи виборів, а саме втрата права бути обраним одного громадянина мусить бути виправлена.

В той же час кількість чиновників різних рівнів неімовірно висока, а фах місцевих чиновників часто не відповідає елементарним вимогам компетентності. Втім, знайти необхідну кількість компетентних та вартих довіри людей на місцевому рівні почасти неможливо.

Контроль за законністю, компетентністю рішень місцевої влади неможливо реалізувати через розпорошеність  місцевих органів влади, нерозвиненість контролюючих, стримуючих важелів громадянського суспільства на місцевому рівні.

Мери міст обираються меншістю населення, оскільки законодавством не передбачено двотурових виборів, через що, відчуваючи власну непопулярність, починають знущатися над більшістю населення.

Пропоновані заходи

Центральні органи влади

  • Конституція мусить закріпити єдність влади та відповідальності владних органів.
  • Україна мусить стати або президенською, або парламентською, але не залишатися розшматованою між гілками влади.
  • Міністри та прем’єрміністр, голова Національного банку та голів інших центральних органів влади, членів ЦВК мусять призначатись, відповідно, Верховною Радою чи Президентом без будь-яких оговірок щодо консультацій, узгоджень чи подань.
  • Національний банк, Служба безпеки, Фонд держмайна, Антимонопольний комітет мусять мати статус міністерства і входити до складу уряду України.
  • Податкова адміністрація, як і КРУ, мусять бути підпорядкованими міністерству фінансів.
  • КРУ мусить мати повноваження перевіряти на предмет законності фінансово-господарської діяльності будь-яку структуру незалежно від форми власності.
  • ДК підприємництва мусить мати право призупиняти будь-яке нормативне рішення міністерств та відомств, доки рішення по даному спірному питанню не буде прийнято на засіданні уряду, а також трактувати та розробляти податкове законодавство.
Місцеві органи влади

  • Всі рішення місцевих органів влади мусять вступати в силу лише після офіційної публікації в спеціалізованих виданнях.
  • Місцеві органи влади не мусять впливати на ситуацію, що не стосується культурної, житлово-комунальної та екологічної сфери.
  • Центральні органи влади мають діяти на місцях в усіх випадках, окрім тих, що стосуються культурної, житлово-комунальної чи екологічної сфери, через власні місцеві представництва і підкорятися виключно органам влади відповідно до ієрархії.
  • Відділення, підрозділи місцевих органів влади, що займалися іншими питаннями, ніж культура, житлово-комунальна сфера та екологія, мають бути перепідпорядковані відповідним центральним органам влади згідно галузевої ознаки.
  • Майно і приміщення таких підрозділів мусять відійти до перепідпорядкованих підрозділів.
  • Земельні питання мають вирішуватись, а земля обліковуватись виключно на центральному рівні.
    На місцевому рівні мусить розподілятися якомога менше майна і фінансів.
  • Слід ліквідувати селищні ради, районні ради в містах.
  • Замість ліквідованих рад у селах слід обирати по одному представнику в кожному селі.
  • Вся місцева влада в містах мусить належати міським радам, які мусять обирати голів виконкомів або мерам, які мусять самі набирати собі команди для рішення міських проблем, з ліквідацією міських рад, але не залишатися розшматованою між міською адміністрацією, міською радою, а в Києві – ще й міським головою.
  • Обласні та міські державні адміністрації мусять бути ліквідовані.
Вибори

  • Конституція і законодавство мусять гарантувати для громадян повну безоплатність виборчих процедур для виборів на державні посади всіх рівнів.
  • Конституція і законодавство мусять гарантувати врахування при підрахунку голосів за партію в відношенні 100/450 відсотків від загальної кількості голосів.
  • Конституція і законодавство мусять передбачати існування і участь у виборах всіх рівнів партій, які мають лише одного члена партії.
  • Вибори до рад усіх рівнів мусять бути виключно пропорційними.
  • Пропорційна система виборів до рад усіх рівнів не тільки не має бути скасована, а й навпаки має бути посилена. Фракції в радах мусять створюватись не за заявами депутатів, а автоматично, за Конституцією, відповідно до відданих виборцями голосів.
Саме завдяки пропорційній системі виборці нарешті дізналися, яка політична сила за яке рішення відповідальна, а торгівля голосами депутатів та переходами з фракції до фракції нарешті впали практично до нуля.
  • Переходи із фракції до фракції та недотримання фракційної дисципліни мусять каратися виключенням депутатів із лав Верховної Ради та негайним скасуванням усіх пільг.
Якби було так, то в Верховній Раді, і місцевих радах не було б фракцій і політичних сил, за які виборці не віддавали своїх голосів, а кількість депутатів у фракціях відповідала б волевиявленню виборців, більшість в сучасній Верховній Раді залишилася б, робота Верховної Ради не була б через це паралізована.
  • Партійні списки на виборах усіх рівнів мають бути відкритими.
  • Вибори місцевої влади мусять відбуватися вдвічі частіше виборів загальнодержавних виборних органів влади.
  • Вибори всіх інших органів влади в Україні мусять відбуватися одночасно, щочотири роки.
  • Вибори місцевих органів влади мусять відбуватися навесні, щоб мешканці могли судити про діяльність влади за результатами зимового опалювального сезону.
  • Вибори мерів міст та представників в селах мусять відбуватися виключно в два тури.
Наявні проблеми 4

Нинішня система, згідно якої громадяни мусять сплачувати гроші за отримання закордонного паспорту, надавати додаткові відомості та довідки, дія закордонних паспортів обмежена в часі, є дискримінаційною. Вона порушує право громадян на свободу пересування. Тому слід:

Пропоновані заходи

  • Ліквідувати закордонні паспорти та дозволити громадянам перетинати кордони України за внутрішніми паспортами України.
  • Внутрішні паспорти мають бути відповідним чином перероблені для відповідності міжнародним стандартам.
  • Припинити вимогу про надання для дозволу на виїзд за кордон будь-яких довідок.
Наявні проблеми 5

Обурливе показово-призирливе відношення клерків і посадовців різних рівнів до рядових відвідувачів державних установ. В їхніх очах можно побачити тільки одне: “мені потрібні гроші”. Як кажуть, “не помажешь-не поедешь”. Якщо ж їм немає від простих людей ніякого прибутку, люди тільки заважають їм жити. І вони винаходять різноманітні способи, як їх здихатись. Обмеження в часі прийому – одна з таких “фішек”…

Пропоновані заходи

  • Заборонити держслужбовцям встановлювати обмеження прийому громадян чи представників юридичних осіб в часі, встановлювати особливі дні чи години прийому з різних питань, “організовувати” черги чи прийом “за записом”, вимагати додаткових узгоджень чи документів, якщо це прямо не передбачено відповідним законодавством.
  • Всі громадяни чи представники юридичних осіб мають прийматися держслужбовцями з будь-яких питань на загальних умовах на протязі всього робочого дня без виключень. Всі бланки, передбачені законодавством для заповнення, мають видаватись в установах, які їх вимагають, безоплатно та в необхідній кількості.
  • Необхідно внести відповідні зміни до адміністративного кодексу, а порушення цих вимог вважати достатньою умовою для звільнення держслужбовця з займаної посади.
Наявні проблеми 6

Слід зруйнувати систему вимоги різноманітних довідок та ходіння і вистоювання черг до різних установ людей, які мають потребу в державній допомозі, пенсії, всіх інших проблемах. Це передусім стосується пільгових категорій громадян. Вони, здебільшого, бідні, хворі, злиденні люди. Тому всі дані про людей мусять бути внесені відповідними відомствами самостійно.

Пропоновані заходи

  • Створити загальну базу даних громадян, в яку всі відповідні установи без участі громадян мусять вносити зміни, що стосуються їхніх пільг, соціального, сімейного стану, таке інше. А громадяни мусять отримувати про ці зміни лише відповідні поштові повідомлення. Участь громадян може бути лише якщо вони самі вважають за краще особисто уточнити відповідні дані.
  • Заборонити вимагати від громадян будь-які довідки для вирішення їхніх питань відповідними держорганами, ЖЕКами, таке інше.
Теги:  політика, конституційна реформа, місцева влада, парламент, вибори, демократія, голосування, функціонування влади, взаємодія з владою, судова реформа,  0 коментарів     залишити коментар

 vmax1
13.12.2007 20:33
КОНЦЕПЦІЯ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ
КОНЦЕПЦІЯ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ
Наявні проблеми 1

В Україні і в усьому світі іде неоголошена війна проти дітей. Дітей, що ще не вийшли з утроби матері, що не здатні себе захистити чи засвідкувати про злочин, який здійснюють проти них, проти їх життів, мільйонами вбивають, а держава не тільки дозволяє це робити, але й оплачує зарплатню державним же "медикам"-катам.

За деякими дослідженнями на кожну жінку в Україні доводиться по дві вбиті абортами дитини! За роки незалежності в Україні “матері” руками лікарів-катів вбили 30 мільйонів дітей! Ріки крові вбитих дітей волають до Бога!

Така Україна ніколи не переможе!

Таке становище є, не дивлячись на те, що законодавство України не засуджує навіть такого дикунства, як відмова батьків від власних дітей. Батькам, що відмовились від своїх дітей, нічого не загрожує! Але безсердечні батьки та кати в білих халатах продовжують проливати невинну кров!

Пропоновані заходи

Україна мусить засудити вбивство ненароджених дітей - аборти прирівнявши їх до умисного вбивства, зупинити практику абортів та припинити будь-яке фінансування абортаріїв.

В законі мусить бути прописано, що:

- Лікарі, які практикували вбивство ненароджених дітей, мусять бути звільнені з роботи в медичних та дитячих установах.
- Уряд мусить створити реєстр, переписати як лікарів-катів, так і “матерів”, що пішли на аборт.
- Цим людям назавжди заборонити обіймати посади, пов’язані з медициною та управлінням іншими людьми, позбавити права засновувати цілком і частково підприємницькі структури.
- Акції, паї та підприємницькі структури, якими вони володіють, мусять бути відібрані та продані на аукціонах.

Не можна НЕлюдям давати доступ до життя і здоров’я інших людей, а особливо дітей. Людям, для яких життя інших людей – ніщо, не можна давати право керувати іншими людьми. Наслідки рано чи пізно дадуться взнаки.

Наявні проблеми 2

В ЗМІ нещодавно пройшли жахаючі повідомлення про те, що в медустанові однієї з країн, де на практиці реалізується концепція страхової медицини, без належного медичного догляду померла дівчина, яка не мала відповідної медичної страховки.
Проте громадськість, зазомбована загальним “одобрямсом” в ЗМІ щодо теми впровадження концепції страхової медицини, навіть не звернула на ці повідомлення уваги!
Перехід від бюджетної загальної медицини до страхової порушує права на медичну допомогу тих громадян, які з будь-яких причин не змогли надати медустанові власного страхового полісу, не мають якогось штампу в документах чи не вирішила будь-якого іншого бар’єрного питання.
Страхова медицина не вигідна людям, що з різних причин мають довготривалі, хронічні, складні, з коштовним лікуванням хвороби. Страхові компанії докладуть усіх зусиль аби просто здихатись від незручних клієнтів.

Пропоновані заходи

Тому перехід в Україні від існуючої системи медобслуговування до страхової медицини є неприпустимим!

Наявні проблеми 3

Документальна фіксація спілкування з медпрацівниками є односторонньою, такою, що вигідна тільки самим медпрацівникам, але не пацієнтам. Усі без виключення медичні документи утримуються медпрацівниками і не надаються пацієнтам чи батькам неповнолітніх (неправомочних) пацієнтів (надалі – пацієнтів). Медпрацівники не зобов’язані надавати медичні документи пацієнтам, звітуватися перед ними та іншими організаціями і посадовими особами щодо надання медичної допомоги.
Права пацієнтів ніяк не захищені від неадекватної, несправедливої документальної фіксації процесу надання медичної допомоги або і повної її відсутності.
Таке становище призводить до зловживань з боку медиків. В Україні склалася ситуація, коли до поліклініки для отримання медичної допомоги слід ходити не інакше як із диктофоном та понятими. Користуючись непублічністю діяльності лікарі вже втрачають будь-яке моральне обличчя. Пацієнти, а, що найболючіше, наші діти, стають заручниками бажання чи небажання лікарів надавати їм допомогу.
Батьки несуть відповідальність за дотримання прав їх дітей. Так само і дорослі пацієнти перші зацікавленні в дотриманні своїх прав з боку медпраівників та в належному медичному обслуговуванні. І в їх інтересах є контроль за збереженням медичних документів, що свідчать про дії чи бездіяльність лікарів.

Пропоновані заходи

  • Тому медичні картки, історії хвороби та інші медичні документи пацієнтів не можуть вважатися власністю медичних закладів, оскільки є єдиним джерелом доказової інформації для захисту прав пацієнтів. Нормативні документи, накази, якими обмежуються права пацієнтів отримати медичні документи чи мати їх на руках у будь-який момент, мають бути відмінені. Факти будь-якого перешкоджання пацієнтам отримати медичні документи чи мати їх на руках, мусять жорстко каратися.
Наявні проблеми 4

Інструкції та перелік медичних документів не мають залежати від непублічної та безвідповідальної волі чиновників, але бути під контролем публічних виборних органів влади.

Пропоновані заходи

  • Тому перелік медичних документів та інструкції з їх заповнення мусять бути жорстко виписані в законодавстві.
Наявні проблеми 5

Відомо, що лікарі та лікувальні установи безвідповідально ставляться до правильності, чіткості та доказовості і захищеності документів, з яких складається історія хвороби чи медична картка пацієнта. Багато паперів, що нібито є медичними документами, насправді взагалі не є документами, але лише папірцями без розбірливих підписів, печаток відповідальних за складання документу осіб та ще й з незрозумілим вмістом, з текстом, написаним нерозбірливим почерком.
Зрозуміло, що таке ставлення лікарів до документального оформлення медобслуговування пацієнтів склалося через непублічність та безкарність медпрацівників. Вони знають, що ніхто не зможе забрати в них ці документи, а в разі крайньої потреби вони з легкістю перепишуть історію хвороби, перероблять відповідні папери, викинуть непотрібні чи компрометуючі папери і записи. Цьому мусить бути покладено край!

Пропоновані заходи

  • Тому історія хвороби пацієнта має бути прошнурована, пронумерована та скріплена підписом самого пацієнта, підписами лікарів і печаткою медичної установи.
  • Всі без винятку записи в медичній картці пацієнта мусять бути завірені печаткою лікаря.
  • Медична картка або історія хвороби мусить видаватися пацієнтам негайно, за їх першою вимогою, під розписку, а також здаватися до відповідних медустанов виключно під розписку.
  • Медичні установи, що приймають до себе на лікування пацієнтів, мусять видавати їм розписку про прийом пацієнта з зобов’язанням дотримуватись їхніх прав, що мають бути чітко виписані в відповідному законодавстві.
Наявні проблеми 6

Відоме явище так званої “лікарської солідарності”. Воно виражається через повальну кругову поруку в медичних закладах, покриванням винних у зловживаннях та злочинах лікарів з боку одне одного, керівників медичних закладів та чиновників від медицини.
Очевидно, що керівники медустанов мусять бути більш зацікавлені в догоджанні саме пацієнтам.

Пропоновані заходи

  • Тому головні лікарі районних поліклінік мусять щорічно обиратися населенням району, а щодо їх діяльності перед виборами мусять проводитись щорічні збори мешканців району.
  • Лікарі поліклінік не мають бути поділеними між дільницями, а мають бути самостійними та загально доступними для всіх мешканців.
  • Зарплата лікарів та дохід клінік мають напряму залежати від кількості прийнятих відвідувачів, що не мають до лікаря чи клініки претензій. Це можна реалізувати через талонну систему. Пацієнти мають розписатися за факт прийому у лікаря в талоні, що мусить оплачуватись за єдиним тарифом з державного бюджету будь-якій медичній установі незалежно від розташування та форми власності.
  • Такий талон не має бути оплаченим (має бути знята оплата в наступному періоді) без наявності акту огляду пацієнта, який свідчить, що лікар оглянув пацієнта, а пацієнт ознайомлений та зрозумів суть записів лікаря у медичній картці та не має до лікаря претензій, зареєстрованого у спеціальному прошитому та пронумерованому, зареєстрованому журналі, або за наявності скарг на дії чи бездіяльність відповідних лікарів.
  • Аналогічний акт огляду з аналогічними наслідками має бути і за наслідками лікування в лікувальних установах.
  • При цьому приватні лікарі та клініки мусять мати право встановлювати доплати за власні послуги за власним бажанням або відмовлятися від отримання оплати з бюджету.
  • Відповідно державні медичні установи не мусять мати таких прав.
Така постановка питання дозволить зрівняти в правах державні та приватні установи на отримання державного фінансування за надання медичних послуг населенню та надасть пацієнтам можливість вибору, забезпечить змагальність і конкуренцію на ринку медичних послуг.
  • Листки тимчасової непрацездатності повинні видаватися виключно під розписку у спеціальних прошитих, пронумерованих та зареєстрованих журналах.
  • Період хвороб та діагнози не мають неспівпадати з відповідними даними актів огляду пацієнтів.
Наявні проблеми 7

Поділ лікарів поміж дільницями на місцях фактично позбавляє пацієнтів права вибору лікаря. Лікарі не зацікавлені в якісному обслуговуванні пацієнтів, бо від їх відношення до справи їхнє майбутнє, їх дохід ніяк не залежить.
Разом з тим, пацієнти вимушені терпіти, особливо це стосується наших дітей, навіть тих лікарів, що відзначилися власним нелюдським, негуманним ставленям до пацієнта або довели власну некомпетентність.
Ситуацію допоможе виправити змагальність лікарів та медичних закладів, підкріплена відповідним, залежним лише від волі пацієнта, фінансуванням.

Пропоновані заходи

  • Тому лікувальні установи та лікарі не повинні відмовляти пацієнтам в медичному обслуговуванні через невідповідність дільниці, району чи іншої території. За бажанням пацієнтів ними може бути обрано будь-яку лікувальну установу чи лікаря України.
  • Фінансування лікувальних установ з бюджету мусить здійснюватись відповідно до приписів лікарів день-в-день. Підставою для фінансування лікувальної установи мусить бути оригінал розписки лікувальної установи про прийом пацієнта та копії приписів лікарів.
  • Звітуватися лікувальна установа має актом огляду пацієнта та копією виписки з історії хвороби пацієнта, засвідчена його оригінальним підписом.
Наявні проблеми 8

Лікувальні установи не можуть відмовляти чи затримувати обслуговування пацієнтів через нестачу ліків, як це є сьогодні. Так само має відійти в минуле практика пропонування пацієнтам з боку медичних працівників зробити певні закупівлі ліків чи матеріалів, сплатити певні суми грошей для успішного лікування чи взагалі наявності факту такого лікування.

Практика офіційної реєстрації, дозволів на ввіз та використання в Україні медичних препаратів використовується чиновниками від медицини лише як корупційна годівниця. Офіційно реєструються ті препарати, реєстрація яких супроводжується добрячим хабарем чи відкатом. Медичні препарати, дозволені в провідних країнах світу в Україні чомусь виявляються недозволеними. Натомість якісні медичні препарати чомусь замінюються на неякісні препарати походженням з країн третього світу…

Пропоновані заходи

  • Тому державна закупівля ліків, інструментів, матеріалів та обладнання для лікувальних установ мусить здійснюватись за нормативним методом. За цим же методом мають бути профінансовані та видані зі складів і мінімальні запаси ліків, інструментів, матеріалів та обладнання лікувальних установ.
  • Державні склади повинні видавати лікувальним установам ліки, інструменти, матеріали та обладнання відповідно до іменних (за ім’ям пацієнта) приписів лікарів за наявності оригіналу розписки про прийом пацієнта чи талону, про які ішлося вище.
  • Ліки, що прописані лікарем, мусять видаватися пацієнтам в обмін на рецепт лікаря безоплатно. Всі інші ліки повинні залишатись в вільному продажу.
  • Оплата за видані пацієнтам ліки мусить проводитись з держбюджету згідно звітів аптек не рідше, ніж щотижня.
  • Дозволи, реєстрації ліків в Україні мусять відійти в минуле. Їх мають замінити заборони, що грунтуються на офіційних висновках про шкідливість того чи іншого медичного препарату. Незаборонені медичні препарати мусять вважатися офіційно дозволеними.
Для цілей державного фінансування закупівлі ліків для хворих на ВІЛ-СНІД, діабет та інші хвороби, щодо яких прийняті рішення держави про таке фінансування

Сьогодні відомі випадки незадоволення хворих на ВІЛ-СНІД та діабет тими ліками, які нав’язує їм держава. Ліки не діють, або від них стає гірше хворим. Незадоволення переростає в акції протесту. Але і на це ніхто не звертає уваги. Хворі вимушені і далі споживати відверто погані і навіть шкідливі ліки! Проте, така ситуація вигідна державним чиновникам, які “сидять” на фінансових потоках, які направляє держава на ліки. Натомість чиновники ніяк не зацікавлені в придбанні та отриманні хворими найкращіх та найдієвіших ліків.

Пропоновані заходи

  • Отже, слід віддати вибір ліків в руки самих хворих.
Вони, як ніхто, зацікавлені в збереженні власного здоров’я.

  • рішення про вибір препарату, марки, виробника ліків мусять приймати самі хворі особисто, що мають засвідчувати власним підписом.
  • Закупівля препаратів має здійснюватись на максимально короткий період, скажімо, місяць(, але не рік), зручний для хворих, аби можна було оперативно перейти на інший препарат.
  • Закази на препарати мають збиратися, сумуватися та закуповуватись гуртом у відповідних виробників та адресно розподілятися між усіма хворими.
  • Тендерні закупівлі таких ліків мусять бути припинені.
  • В випадку, якщо за станом здоров’я (непритомність, психічний стан) чи за іншою поважною причиною хворі не можуть самі визначитись щодо препарату для лікування, або віддають перевагу обирати препарат лікареві, рішення про що засвідчують власним підписом, рішення приймається відповідно до статистичних даних ВОЗ на користь найбільш дієвого препарату, марки, виробника.
  • МОЗ слід зобов’язати оприлюднювати відповідні дані статистики щомісячно або максимально можливо часто в засобах масової інформації.
  • МОЗ слід зобов’язати надавати відповідні дані статистики хворим особисто під розписку так часто, як тільки такі нові дані з’являються, але не рідше, ніж раз на місяць.
Теги:  місцева влада, бюджет, вибори, доступ до інформації, сфера послуг, охорона здоров’я, взаємодія з владою, підприємництво, соціальний захист, права споживачів, кримінал, антимонопольна політика,  2 коментарі     залишити коментар
Теги:
економіка, політика, конституційна реформа, місцева влада, бюджет, вибори, політичні партії, торгівля, демократія, голосування, комунальне господарство, охорона здоров’я, депутати, виборці, функціонування влади, корупція, взаємодія з владою, екологія, підприємництво, соціальний захист, ціни, кримінал, власність на землю, цінні папери, податкова політика, будівництво та архітектура, президент, парламент, філософія, релігія, інформаційне суспільство, доступ до інформації, змі, судова реформа, сфера послуг, права споживачів, антимонопольна політика,

Теги:
економіка
політика
конституційна реформа
місцева влада
бюджет
вибори
політичні партії
торгівля
демократія
голосування
комунальне господарство
охорона здоров’я
депутати
виборці
функціонування влади
корупція
взаємодія з владою
екологія
підприємництво
соціальний захист
ціни
кримінал
власність на землю
цінні папери
податкова політика
будівництво та архітектура
президент
парламент
філософія
релігія
інформаційне суспільство
доступ до інформації
змі
судова реформа
сфера послуг
права споживачів
антимонопольна політика
 
© 2007, «Толока»
Developed by Ідеальна Країна
Всі права захищено