|
|
|
|
|
02.09.2008 01:51
Повернення гумових деструкторів
1 вересня: справді свято – Перший дзвінок.
2 вересня: справді сум – тривожний дзвінок, ба навіть стрес-сирена – повертаються провідні деструктори держави. У кількості 450 бойових деструктивних одиниць. ... читати далі
|
|
|
Теги:
політика, гумор, недовіра, україна, політичні партії, законотворчість, графоманія, громадянське суспільство, фабрика законотворчості, депутати, партії, сарказм, |
 0 коментарів
 залишити коментар
|
|
|
29.05.2008 22:52
На політичному кону – столиця. На нім наштрикнений вже КІНЬ…
Коли одностайність, все йде, як по маслу. Он північні сусіди – яку масну ротацію слуг відпомпезували. Пестливо погладжуючи спецекземпляр конституції, головний інавгурант імперії чесно пообіцяв “защищать суверенитет и независимость, безопасность и целостность государства, верно служить народу”. Уряд чемненько саморозпустився, сторуко саморозчепірившись для обіймів довкола торса нового прем’єра Путіна. Красота! Стереозвуччя тандемократії.
Українські ж політсмикання – скрипучі та скребкі, хоч жорстко підпорядковані тим самим трепетним мріям – ублажити Пересопницьке євангеліє хтивою рукою саме “своєї людини”. Допоки ж “свої люди” понадривали руці у смиканні головного стратегічного ресурсу – першого крісла стольного града. Хляпко напорскавши брудом на все “несвоє”, оббрьохавшись у багнюці й самі, наскородивши алергію у киян-бюлетнесовів. ... читати далі
|
|
|
Теги:
політика, місцева влада, україна, політичні партії, демократія, громадянське суспільство, голосування, опозиція, депутати, партії, київ, сарказм, |
0 коментарів
залишити коментар
|
|
|
23.02.2008 23:43
Каста недоторкастих
Лозунг «Закон один для всіх!» тріщить по швах. І трісне, нічого його й ліпити. Бо закон – не один! І не для всіх! Банально і загальновідомо – це несхибні постулати корумпованого суспільства. А лозунг – штучно дута кулька.
Тому щодо ігор в ґратування хочу заспокоїти усіх фанатів-обожнювачів тих чи інших вищоешелонних політиків. Панове фанати політиків, бережіть нерви, ваші кумири будуть кумируваити безашкодно, успішно й довго! І ніхто нікого нікуди не посадить. Тому що нема такого закону для обраних. Каста недоторканних – непосаденна. І по відношенню до закону завжди буде білою і пухнастою. ... читати далі
|
|
|
Теги:
політика, недовіра, україна, політичні партії, демократія, громадянське суспільство, традиції, опозиція, партії, кримінал, сарказм, |
0 коментарів
залишити коментар
|
|
|
14.02.2008 21:10
Мандрувати – так за ґрати: Рудьковський, Цушко, Семенюк…
Протиборство і взаємопритлумлення політичних шоу-проектів триває. Роздуваються бажані, прикриваються незручні, парад конкурентних успіхів, піар-програшів… Імітація активної роботи…
Важко й назвати галузь, у якій тема арешту Рудьковського не стала б топовою, хіба що в сантехнічній (та й у ній уже мабуть з’явилося фахове дослідження на кшталт «Відмінності пливу каналізацій слідчого ізолятора СБУ та Лук’янівського СІЗО на самопочуття Миколи Рудьковського»). ... читати далі
|
|
|
Теги:
політика, недовіра, україна, політичні партії, громадянське суспільство, партії, кримінал, |
1 коментар
залишити коментар
|
|
|
02.07.2007 01:11
Инструментализм как антиполитика
В данном случае мы подразумеваем под «антиполитикой» неприятие существующих форм политической борьбы, а не отрицание борьбы за власть как таковой. Более того, инструментальный подход придуман в первую очередь для того, чтобы как-то формализовать и внести рациональность в эту борьбу.
Сейчас в Украине политическая борьба в основном ведется в форме промывания мозгов электорату – с обеих сторон. Идеологические партии и идеология как таковая в политике практически отсутствуют. Вместо них – лозунги, штампы, харизматичность лидеров, черный пиар и разнообразный информационный шум.
Возьмем сознательного избирателя, который активно интересуется политической жизнью. Чем он в основном занимается? Пожалуй, круг его интересов можно очертить примерно так – следит за новостями, читает периодику, посвященную политике, смотрит телевизор в плане политических передач и т.п. Но сейчас новости – это в основном белый шум, они только забивают мозг всякой ерундой. Львиная доля новостей – кто из политиков куда пошел и кто что кому сказал. Какой в этом смысл? Что здесь можно всерьез анализировать? Где реальная деятельность, результаты? Разные статьи политической направленности – в них смысла чуть больше. Но, как правило, ненамного. Обычно это констатации факта, что «все ужасно», призывы к элитам, субъективные мнения, распускание слухов, закидывание грязью оппонентов. Статей, посвященных каким-то реальным вещам – не так много. Да и там сразу начинаются разговоры насчет того, кто кому продался, и кто эту статью заказал. Насчет телевизора даже смешно говорить. Пожалуй, самая известная политическая передача сейчас, «Свобода слова» – это в принципе балаган. Ее направленность – развлекательная. Какие из нее можно делать серьезные выводы – непонятно. Разве что с интересом понаблюдать за схваткой политиков «в яме с грязью».
Инструментализм, напротив, предлагает следить только за реальными делами депутатов, которые влияют на всю страну в целом – за решениями (в основном законами), которые они принимают в парламенте. Все остальное можно отбросить. Необязательно следить за тем, кто кого облил грязью, кто кого куда назначил, коррупционными слухами, пламенными речами лидеров, высказываниями политологов, соцопросами и т.п. Предвыборная гонка, обещания, компромат – можно этого всего не знать, и все равно сделать разумный выбор.
Инструментальный подход предлагает тихую заводь рационализма для тех, кто устал от политики, запутался, отказывается выбирать из двух зол. Его прелесть состоит в том, что не нужно внимательно следить за политическими новостями и вникать в перипетии политической борьбы. Тот выбор, который делается на основе анализа поименных голосований как минимум не худший. Более того, этот метод позволяет выбрать объективно лучших представителей во власти – ровно настолько точно, насколько Вы сами понимаете, чего от них хотите, и насколько следите за их реальной работой. Такой подход также несет контролирующую функцию – если депутаты знают, что за их работой в парламенте следят, то дважды подумают перед тем, как голосовать за сомнительный законопроект, и трижды подумают перед тем, как отдать кому-то свою депутатскую карточку.
Метод реализован на сайте http://450.org.ua , где каждый может самостоятельно оценить интересующие его законопроекты и найти тех депутатов, которые лучше всего представляют его мнение в парламенте.
|
|
|
Теги:
політика, парламент, вибори, інструментальна демократія, депутати, партії, виборці, поіменні голосування, |
0 коментарів
залишити коментар
|
|
|
|
Теги:
політика, гумор, недовіра, україна, політичні партії, законотворчість, графоманія, громадянське суспільство, фабрика законотворчості, депутати, партії, сарказм, місцева влада, демократія, голосування, опозиція, київ, традиції, кримінал, парламент, вибори, інструментальна демократія, виборці, поіменні голосування, |
|
Теги:
|
