|
|
|
|
|
31.08.2008 00:32
Маски здерто. Війна третього тисячоліття готова кардинально змінити світ
8.08.2008 – ……
Як мало часу сплинуло, а як змінився світ!
На межі відліків, повертаючись додому з відпустки безтурботно засмаглий, віз колегам кримського вина. Вдома – ШОК! І відлік вже новий. Війна третього тисячоліття – зовсім поруч, між «колегами» по СНД. Неймовірно, але, біс забирай, – показово, бо головний провокатор та агресор континенту вперто, невблаганно незмінний – Раша, Раша, Раша! ... читати далі
|
|
|
Теги:
політика, україна, демократія, громадянське суспільство, українці, національна безпека, негумор, росія, нато, безпека, |
 0 коментарів
 залишити коментар
|
|
|
10.08.2008 16:19
Первая мировая война националистов в разгаре!
Грузинские националисты очень любят свою родину. Настолько любят свое государство Грузию, что им наплевать на тех, кто попал в эту территориальную ловушку прошлых имперских завоеваний. Назвали Грузией? Не вякай, что другой! А уж жить по-своему, а не по грузинскому указанию, вообще и думать забудь...
Казалось бы, нормальное дело, если даже дети в одной семье отделяются от родителей и живут своим семейнным законом и своей жизнью. А тут целые национальные анклавы хотят. Почему название Грузия оказывается выше желания людей, которые хотят жить на своей традиционной территории? Да потому что националистические правительства желают учитывать только интересы одной нации.
Нет сомнений и в том, что кое-кто в национальных анклавах, где концентрировано проживают негрузинские национальности - осентины и абхазы, воспользовались настроениями своих соплеменников, чтобы захватить власть на фоне реального желания жить отдельно.
Во всей этой борьбе за власть националистов и бывших элит КПСС всегда побеждают бывшие элиты, как и в Украине. Они более организованы, у них больше трезвости в оценках ситуации и они не настолько погрязли в националистической экстремистской грязи, что это отпугивает даже соплеменников их нации.
Так или иначе, бывшие элиты КПСС,захватили власть в сотрудничесвте с собственными националистами при поддержке реального освободительного настроения компактно проживающих на территории национальностей как в Осетии, так и в Абхазии.
И тут как тут наследники российской империи. Назвать их националистами язык не поворачивается. Конечно, русский национализм крепко обвязал их извилины. Настолько тесны переплетения имперского духа и русского национализма в российском истэблишменте, что представляются одним целым и даже почити естественным. Если бы только в качестве светочей политики России не маячили все те же наследники КПСС и верного пса партии (кажется так Джержинкий выразился) КГБ.
С одной стороны, им удобно зарабатывать личные доходы на почве густо засеянных в толпы граждан национальных интересов. Граждане тщетно тщаться, что это, мол, разговор про них. А властные дурилки пока блюдут свой интерес, меняясь при российской власти ручками для подписей государственных актов.
С другой же стороны, националистические настроения ничего хорошего и им не дают - Россия-то многонациональная странища. Национализм никогда не бывает государственным, как бы не тужились так представится националисты. Национализм всегда узко национальный и даже еще уже. Ведь националисты и в своей нации всегда делят соплеменников на сознательных (это которые под их дудку пляшут) и несознательных (это про тех, кто желает жить своим умом) Подогревая настроения ложно понимаемого гражданами как бы государственного национализма, эти "бывшие" разогревают быдловатый экстремизм самого невежественного низа национально озабоченных. И это происходит независимо от страны, в которой новые большевики, сроднясь с властью культивируют националистические бредни.
И что ж получается7
Люди, если их мозги представить вне национальных ограничений и патриотических забот просто умирают в своих домах. В одних домах они умирают за "воссоединение земель" под названием одной на всех национальности. В других домах люди тем же самым способом безвинно гибнут за простое желание жить по своему среди тех, кто их лучше всего понимает. А третьи, смотрят тупо как их детей посылают умирать и убивать за пустые росказни о национальных интересах, за которымиглубоко упрятами и КГБ, и КПСС, и деньги, и борьба за влась, и, конечно, собственные националистические великорусские настроения истэблишмента из бывшепартийных коммунистов.
Назвать это "их" войной почему-то язык не поворачивается.
Мы, вообще говоря, привыкли к тому, что где-то там в каких-то Африках, Афганах, Ираках, Палестинах... кто-то кому-то наддает время от времени. То там, то сям накрошат по несколько тысяч безвинных людей, а мы уже привыкли и слезу не ронять по этому зверскому поводу истребления безвинного человечества во имя то того, то этого...
Ну, а тут даже и не ближе, чем тот же Ирак.
Но очень близко!
Ведь торговля идет уже о националистически подсчитанных правах. Кто кому чего должен, вот что становится основанием для начала войн.
Люди не в счет.
Политика уже не в счет. Национальные интересы остаются только на бумажках представителей в общественных организациях. В счет идут личные интересы и право силы.
Утешает только одно. Уж очень много есть что терять грузинским, российским, осетинским, абхазским начальникам народа. Националисты набычившись пошли до конца. Они любят жертвовать своими.
А их спонсоров все эти кровожоры не интересуют. Они хотят властвовать и царить...А в этом деле мера в том, чтобы оставалось над кем. Наверное, это их приостановит, когда набахвалятся своей силой и кровушки напьются...
|
|
|
Теги:
національна ідея, взаємодія з владою, національна безпека, |
8 коментарів
залишити коментар
|
|
|
11.06.2008 00:33
«Дружба» триває. А в європрагненні річниця – 300 років договору Івана Мазепи і Карла ХІІ
Мильна опера «Дружба-2» ітиме, вочевидь, без антрактів. З боку Росії таке «оперування» є, по-суті, інформаційною війною. І не тільки інформаційною. Приклади тому – останні повідомлення про допрофілюваня та нарощування ударної міці військової бази ВПС Росії під Таганрогом – нового антинатовського форпосту перед носом в України та Грузії, а також ударного аргументу в перспективному вирішенні «кримського питання». Ну, але на разі хай то буде головним болем всіляких генералів, ми то беремо лиш до уваги. Позаяк обіцяла ж Росія «адекватные меры» у розрізі ПДЧ (в НАТО).
Щодо інформвійни. Офіційне РФ-радійо «ква-ква-Москва» працює без вихідних. Свіже «ква» – вякання щодо планів України відсвяткувати наступного року 350-річчя Конотопської битви. Крутять у носі Росії, бачите, ці плани.
«У Росії висловили чергове "фе" Україні»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/6/10/77305.htm
«Комментарий Департамента информации и печати МИД России в связи с вопросом российских СМИ о планах празднования на Украине 350-летия Конотопской битвы»
http://www.ln.mid.ru/brp_4.nsf/sps/0DD0502FE86B5073C3257464003276A1
«У Огризка відповіли Росії, що свята – внутрішня справа»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/6/10/77317.htm
Історія України (особливо у російській «редакції») – це історія суцільних поразок. Такою ми рідну історію переважно й знаємо. Тоді як маємо право і вітчизняні перемоги – знати та відзначати.
Чому наступного року ми маємо люб’язно (і принизливо) відзначати лише помпезне «свято російської зброї» – трьохсотріччя Полтавської битви? От тут якраз і можна погодитись із українським главою держави, який пропонує зосередитися на відзначенні іншого ювілею – безпосередньо пов’язаного з Полтавською битвою та її наслідками для України, а саме – річниці трагедії у Батурині, коли російські окупаційні війська нещадно розправилися із тисячами наших земляків (в основному мирними жителями, оборонцями українських земель).
У даній ситуації дійсно що – якщо росіянам дуже вже кортить і свербить щось відзначати «спільно», то чому б не відзначити у 2009 році й 350-річчя Конотопської битви, у якій гетьман Іван Виговський розгромив 100-тисячне добірне російське військо. А ще ))))))) – наступного року можна було б (також «спільно») відзначити й 390-ліття походу гетьмана Сагайдачного на Москву… )))))))
Конотопська битва в «Вікіпедії»
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0
«Чому більше знали про конотопську відьму, аніж про Конотопську битву?» (Ю. Мицик: Росія замовчувала правду про Конотоп)
http://www.patent.net.ua/intellectus/inteligibilisation/facts/1985/ua.html
Але то все – рік наступний. Саме ось ці дні у нас знаменні іншою дотичною – і показовою у європейському прагненні України – значущою датою. Договору славетного українського гетьмана Івана Мазепи зі шведським королем Карлом ХІІ – рівно 300 років. Договору, в результаті мудрого й правильного втілення якого Україна вже тоді утвердила б себе як незалежна держава західноєвропейського типу.
На відзнаку цієї значущої дати – а відзнаки вона й справді варта – дозвольте вмістити цитатою доволі компактну й неупереджену статтю на цю тему – виклад колегою бесіди зі знаним істориком, професором, заст.директора Українського Інституту національної пам'яті Владиславом Верстюком: ... читати далі
|
|
|
Теги:
політика, національна ідея, україна, європа, історія, українці, національна безпека, росія, нато, безпека, |
1 коментар
залишити коментар
|
|
|
18.05.2008 00:59
Інформвійну вже маємо, панове? Чи лише «гражданское обво»?
Добре, звільнімося від стереотипів типу «Сєвєродонецьк – сепаратизм». Спробуємо поглянути на події в цьому регіоні дружелюбніше. Як у колі взаємоповажних співгромадян.
Отож, 17 травня. Луганськ. Завершилася триденна міжнародна науково-практична конференція, в якій взяли участь «9 государств, 27 городов и 49 учебных заведений». Прекрасно, співпраця наукової думки. Назва конференції – «Русский язык как фактор развития духовности в современной Украине». Чому б і ні, чому б і не фактор? Погоджуємось. Адже ж і організований цей поважний захід Луганською обласною радою разом із Центром міжкультурних комунікацій Луганського національного університету ім.Т.Шевченка, та ще й рамках II Міжнародного фестивалю «Великое русское слово» VI Форуму «Дни славянской письменности и культуры».
Цікавимось результатами даної науково-практичної роботи. А результат он який – «участники конференции приняли специальное обращение в адрес Совета Европы, Украинского Хельсинского союза по правам человека, Академии наук Украины, трех комитетов Верховной Рады Украины, Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека и Министерства образования Украины в связи с участившимися фактами проявления агрессивного национализма в Украине». ... читати далі
|
|
|
Теги:
україна, демократія, громадянське суспільство, національна безпека, мовне питання, росія, безпека, |
1 коментар
залишити коментар
|
|
|
01.04.2008 23:27
Не бійся, Росіє… Та не зачепимо ми тебе!
Огроменно пндравильним вважаю недавній месидж міністра оборони. Саме отаким-от стьобом і слід підкреслювати абсурдність наїздів Путіна – отого, що в касці з башти танка весь час погрозливо гундосить у бік України.
«Єхануров обіцяє не наводити на Росію ракети»
http://www.pravda.com.ua/news/2008/3/31/73893.htm ... читати далі
|
|
|
Теги:
політика, україна, національна безпека, росія, нато, |
1 коментар
залишити коментар
|
|
|
|
Теги:
політика, україна, демократія, громадянське суспільство, українці, національна безпека, негумор, росія, нато, безпека, національна ідея, взаємодія з владою, європа, історія, мовне питання, |
|
Теги:
|
