|
|
|
|
|
02.07.2007 07:47
Дев'ята Брама. Четверта глава.
В цьому розділі дається короткий нарис "герметичної Каббали", тобто тієї форми давньоєврейського вчення Каббали, якого воно набуло у середні віки під впливом християнства. Чесно кажучи, тут "Остапа понесло". Звичайно, такий нарис необхідно було б дати, але розгорнутий, а не лишати півтора десятки "хвостів" по тексту. Крім того, сама ж авторка вже третій раз поспіль каже, що символіка гравюр має відношення до подій в реальному світі, а тут чомусь починає говорити про астральні світи і про неможливість перетинання бар'єру Парокет у матеріальному втіленні. Містика, звичайно, справа така. Але пропустити поза увагою образ Парокет як Дзеркала Душі, яке блискуче описане у всесвітньовідомій "Нескінченній історії" Міхаеля Енде...
... читати далі
|
|
|
Теги:
філософія, культура і мистецтво, релігія, |
 0 коментарів
 залишити коментар
|
|
|
27.06.2007 15:11
Дев'ята Брама. Третя глава.
Сьогодні викладаю третю главу статті про "Дев'яту Браму". Тут уже автор починає розбирати деталі символізму кожної Брами, і я тільки велетенським зусиллям забрав свої брудні руки від оригінального тексту. В третьому додатку (там, де будуть вміщені мої критичні нотатки) я все це акуратно викладу і доповню картину, яка була в основному побачена пані Уїтні. Справа в тому, що авторка статті засновується лише на інтерпретації символіки з погляду Таро. А це тільки один бік символіки гравюр з "Дев'ятої Брами". Як тільки в справу вступає астрологія (в даному випадку співставлення окремим сефірам планет), одразу поряд має стояти і алхімія. Бо кожній планеті ще співставлено певний метал та камінь. До речі, з погляду алхімії можна пояснити і наявність в канві сюжету дівчини, і кого саме вона позначає. Щоправда, для цього потрібно довго розтлумачувати, що таке "алхімічний шлюб", і це на мій погляд зробив найкраще Майкл Муркок в книзі "Місто в осінніх зірках". Взагалі, я б рекомендував усім читачам, які цікавляться містичними уявленнями наприкінці Середніх Віків, прочитати його цикл "Хроніки родини фон Бек", починаючи з "Пса війни та Болі Світу", яка, до речі, якраз і пояснює в зрозумілій формі концепцію Люцифера, яку має на увазі пані Уїтні. Однак все це потім, потім... А зараз - третя глава.
... читати далі
|
|
|
Теги:
філософія, культура і мистецтво, релігія, |
0 коментарів
залишити коментар
|
|
|
21.06.2007 07:59
Дев'ята Брама. Глава друга.
Сьогодні я викладаю другу частину перекладу статті "Подорож за межі зла", присвяченої символізму фільму "Дев'ята Брама". Слід сказати, що за обсягом вона дуже маленька, чи не найменша з усіх частин цієї монументальної роботи. Однак саме тут я зіштовхнувся з проблемою першоджерел. В ній автор вперше вводить поняття "Дерево життя", і в оригінальній статті поряд було вміщено ілюстрації фронтиспісу книги з фільму і вигляд діаграми Дерева Життя. Проблема в тому, що в оригінальній статті на "Александрії" немає жодної ілюстрації. Конкретно в цьому випадку там було посилання на іншу статтю з цими гравюрами, яке постійно мертве. Тож мені довелось їх шукати деїнде. Пошуки увінчались успіхом, я знайшов зображення усіх гравюр з книги Арістіда Торкіа, у цьому мені допомогла оригінальна книжка "Клуб Дюма", а також кілька езотеричних сайтів. Але найкращою з моїх знахідок була гравюра XVII ст., яка зображувала повне Дерево Життя. Звичайно, якість зображення, як ви побачити нижче, не дуже. Але я вирішив саме цю ілюстрацію використати, для того, аби найкраще зберегти "середньовічний" дух дослідження. Додатковим бонусом для мене стала біографія Атанасіуса Кірxера, який намалював цю діаграму. На вихідних я в котрий раз передивився старий фільм з Шоном Коннері "Ім'я Троянди", і коли мені трапились уривки з кірчеровських робіт, я себе відчув у ролі сера Уїльяма Баскервільського, який знайшов монастирську бібліотеку.
... читати далі
|
|
|
Теги:
філософія, культура і мистецтво, релігія, |
0 коментарів
залишити коментар
|
|
|
14.06.2007 13:44
Дев'ята Брама: Подорож за межі зла
Так сталось, що фільм Романа Поланського "Дев'ята Брама" я дивився декілька разів просто як цікавий фільм. Я взагалі не сприймаю творчість цього режисера, можливо через надто сильний його інтерес до темних сил (що, втім, має цілком логічне пояснення, якщо згадати обставини смерті його першої дружини), і ніколи так і не міг додивитись до кінця будь-який його фільм. А цей фільм, як не дивно, сподобався, причому подивився вперше я його просто тому, що там головну роль зіграв Джонні Депп, якого я дуже поважаю як актора після бертоновських фільмів за його участю. Останній раз я подивився його два тижні тому, і чомусь зацікавився, а чи не існує якоїсь статті про символіку, якій так багато місця приділив режисер. Ні, я аж ніяк не Борис Болкан, і мені непотрібні ані влада, ані необмежені статки. Мене просто зацікавили середньовічні демонологічні культи, на які спирались як автор оригінальної книги "Клуб Дюма", так і сам Роман Поланський (не можу в дужках не зазначити, що в термінах фільму цим самим я увійшов у Першу Браму). І таку статтю я знайшов. Це стаття Лорел Уїтні "Подорож за межі зла", яка відкопалась на одному з езотеричних сайтів.
Вона мені настільки сподобалась, що я вирішив зробити її переклад. Від сьогодні я старатимусь щотижня викладати по одній главі, поскільки мені недостатньо підстрочника і мені б хотілось, аби читачі прочитали літературний переклад, а не чергову "Малинову Дюну". На відміну від оригінального тексту, в цьому варіанті замість двох додатків, буде три - в останньому я дам деякі власні коментарі по тексту.
... читати далі
|
|
|
Теги:
філософія, культура і мистецтво, релігія, |
0 коментарів
залишити коментар
|
|
|
14.05.2007 23:37
Евробачення – напів-лакмус бачення українців?
У народних традиціях рядженство побутувало. Змасакроване радянщиною, воно збереглося у весільних обрядах ряду регіонів, коли другого-третього весільного дня до решти «забодунені» чоловіки «циганили», переодягшись у жіночу одіж (захмелілі ж жінки відповідно очоловічувались) – на загал видовище доволі реготливе.
«Сердючка» «циганила» по-чорному. З підтекстом. Тож і сприймалася така «кіч-культура» далеко не однозначно. Але попри доволі відчутне культурницько-антипатійне сприйняття на вітчизняних теренах, Вєркин образ «пол-напол» – напівграмотна напів-українка (напівстатеві аналогії у даному разі далеко не завжди першенствували) – відразу ж припав «до смаку» східному сусідові. Що, зрештою, не дивно: багато в чому подібний образ меншого «напів-недо-брата» цілеспрямовано плекався «братніми» політ-міфологами не одне століття. А тут ще й з України «підмастили».
Євробаченневий тріумф-визнання Сердючки – нового «символа України» – був хоч і передбачуваним (після «фінсько-лордних» євросимпатійних викрутасів), але все ж – до певної міри шоком. І тут українців «бачать» і «визнають» у напів-клоунській напівролі, напів-позиції! Асоційоване членство засоційованих членів. ... читати далі
|
|
|
Теги:
україна, європа, культура і мистецтво, євробачення, українці, культура, традиції, |
0 коментарів
залишити коментар
|
|
Теги:
|
