|
|
19.11.2007 12:10
курка чи яйце?
Одного разу на зборах в дитсадочку виховательки протягом години розповідали про сутужність та проблеми в роботі, та про те яка у них мізерна заробітна платня. Розповідали довго, щоб переконати батьків здавати по 20 грн в фонд групи - на книжки та інші потреби.
Мені, звісно, стало сумно що вихователька, яка працює в садочку, отримує так мало. Але наступного дня мені дали картку з переліком речей, які потрібно було купити. Серед них фігурували "Сітральний порошок" та "Різінові рукавиці". А погоджений план розвитку дітей - навчити рахувати до п"яти до кінця весни...
І коли я переводив дитину в приватний садок з"ясувалося, що їй забули зробити перевірку на туберкульоз. Це при тому що агітувати за Пилипишина на виборах завідувачка встигала.
І тут я задався питанням - а що потрібно раніше зробити - підвищити платню чи навчити людей фахово робити свою роботу?
Схожий випадок був в лікарні. В хірургії дитячій лежить дуже багато дітей, частина з них проводить там місяці... Виявилось, що лише однин вечір діти могли зібратися та влаштувати спільні ігри та забави - оскільки ми з дружиною їх почали та запрошували усіх. Для дітей, які щодня ходять на болісні процедури це виявилося дуже важливим. Для медперсоналу - сестер та нянь - дуже проблематичним. Нас розігнали після дев"ятої щоб не порушували спокій. А на наступний вечір вже ніхто і не збирався...
|
|
|
 залишити коментар
цитувати
|
7 коментарів
1
19.11.2007 14:57
 pOleks
wybr І тут я задався питанням - а що потрібно раніше зробити - підвищити платню чи навчити людей фахово робити свою роботу?
Прошу вибачення, якщо Вам не сподобається, що я лізу зі своїми "піснями".
Зазначені Вами проблеми (дитсадок, лікарня) - це проблеми управління в першу чергу місцевого значення, як і, мабуть, 90% проблем, з якими ми стикаємося у повсякденному житті.
Так заведено в усьому цивілізованому світі. Місцеве самоврядування - це і "курка" і "яйце".
Вирішивши проблему місцевого управління, ми і розв"яжемо більшість наших проблем.
Явище політичної соціалізації місцевого рівня - це школа політичної діяльності та культури, що "екстраполюються" на загальний масштаб політичного буття. Люди, які проходять цю школу, створюють у державі всі необхідні умови буття. Ось на мою скромну думку відповідь про "курку та яйце".
Ще раз прошу вибачення, якщо Вам це здалось нав"язуванням.
|
|
цитувати
|
2
19.11.2007 23:45
wybr
ну, по-перше, лікарні - проблема загальноукраїнського значення. Проблема системи охорони здоров"я, де гроші виділяються на лікарні а не на пацієнтів. І дай Бог щоб наші не додумалися децентралізовувати систему охорони здоров"я - поляки на цьому сильно попеклися.
по-друге загальнонаціональною є також проблема системи нарахування платні бюджетникам - правила такого нарахування затверджуються кабміном. Місцеві органи влади можуть здійснювати доплати, мотивувати новими вікнами, але системи це не міняє.
Я, наприклад, працюю в держустанові де одна бабця отримує більш як 2 тисячі гривень щомісяця, фактично за те що ходить двічі на місяць на роботу та пліткує. Звільнити її не можна - профспілка не дасть -- заслужена. Поручити роботу не можна також - завалить. Звільнити немає за що - посадові інструкції її відділу не затверджені...
Навіть якщо "ідеальний голова місцевої ради" прийде на посаду - є мільйон системних проблем, які завадять йому робити хоч щось... За сучасної умови тендерів він навіть лампочки в пнриміщення ради півроку купуватиме.
|
|
цитувати
|
3
20.11.2007 12:00
ihor
Зупинімося на лікарнях (до дитсадка мої ще не доросли).
Те, про що говорить wybr, є проблемою системною і актуальною для всієї країни. Очевидно також те, що питання полягає не тільки в розмірі зарплати, адже люди, нездатні до роботи з дітьми (маю на увазі не лише процес лікування, як такий, але й просте спілкування, підходи до дітей - те, що називається "перейматися") такими й залишаться, навіть якщо платити їм за стандартами розвинених країн.
Не беруся судити, чи можна побудувати взірцеву лікарню силами місцевої громади - знову ж таки, аргументи wybr'а є досить переконливими. Хотілося б вірити, що так зробити можна і показати приклад іншим. З іншого боку, щось я не пам'ятаю таких прикладів ні в цій, ні в інших галузях. Наслідуються приклади у нас інші - як вибивати гроші з боржників, не вкладаючи їх в інфраструктуру; як замість вирішення проблем парковок використовувати евакуатори і т.д.
Єдине, що спадає на думку, і не потребує значних державних затрат (потребує лише волі й невеликих часових затрат окремих чиновників) - використовувати ВОЛОНТЕРІВ. Хай ця культура в Україні поки відсутня, можна десь спробувати. На Заході ця річ поширена. Студенти (особливо майбутні лікарі) вважають за необхідне працювати бодай годину-дві на тиждень (безоплатно!) в будинках для інвалідів, пенсіонерів, і, звичайно ж, дитячих лікувальних заходах. Вони й займаються роботою з дітьми, якої так не вистачає - від того, що міняють їм горщики (чом не перевірка на те, чи правильно обрано фах), до ігор з ними. Умова - все це студенти мають робити добровільно!
PS: Окреме питання - наскільки популярним з точки зору виборчої агітації (а вона у нас, на жаль, перманентна і єдино важлива для політичних сил і лідерів) можуть бути гасла "гуманізації", "наведення порядку", "реформування" системи охорони здоров'я. Набагато дієвішим (з точки зору пропаганди) є збирання коштів на нову "лікарню майбутнього". І так - в усіх сферах. Держпрограми ухвалюються, тут же забуваються, і триває пошук нових "фішок".
|
|
цитувати
|
|
4
21.11.2007 09:48
pOleks
wybr ну, по-перше, лікарні - проблема загальноукраїнського значення. Проблема системи охорони здоров"я, де гроші виділяються на лікарні а не на пацієнтів.
Та сфера обслуговування, яка стосується повсякденного життя кожного громадянина, не може бути у надто великій прерогативі державного управління. Для нас це – поки що нова філософія, але пора вже належно задумуватись над тим, що може робити місцева влада. А також над тим, що потрібно вимагати від центральної влади у сфері права (публічного права, що стосується органів самоврядування).
І в Україні вже є дуже цікаві приклади підйому місцевої ініціативи.http://www.auc.org.ua/activities/practices/cities/?id=29490
|
|
цитувати
|
|
5
23.11.2007 15:11
wybr
ihor Набагато дієвішим (з точки зору пропаганди) є збирання коштів на нову "лікарню майбутнього"
збирання коштів на "лікарню майбутнього" дієве завдяки голові наглядової ради - Катерині Ющенко. Фактично, це "дари царю" на його ідею та мрію... Я, до речі, вже писав що блок НУ-НС умудрився вписати її побудову в передвиборчу програму....
Багато лікарів ставлять під питання - чи варто лікарню будувати, чи краще закупити обладнання. Наприклад, Пінчук для лікарні купуж точково - Гамма-випромінювач, якого немає в країні...
|
|
цитувати
|
|
6
23.11.2007 15:14
wybr
ihor Єдине, що спадає на думку, і не потребує значних державних затрат (потребує лише волі й невеликих часових затрат окремих чиновників) - використовувати ВОЛОНТЕРІВ. Хай ця культура в Україні поки відсутня, можна десь спробувати
порблема відсутності культури волонтерства не така проста. Я колись працював з групою випускників "курсів лідерів". Це психологічні курси, де вчать рухатися до поставленої мети і переконувати себе що її досягнув. При цьому щоб усі були "щасливі" їх переконують що головне - це процес.
В результаті робота волонтерів відбувалася на нарадах та брейнштормінгах (теж збирали гроші для лікарень), де будувалися повітряні замки, а на вихлопі була дуля з маком...
|
|
цитувати
|
|
7
23.11.2007 15:17
wybr
pOleks Для нас це – поки що нова філософія, але пора вже належно задумуватись над тим, що може робити місцева влада. А також над тим, що потрібно вимагати від центральної влади у сфері права (публічного права, що стосується органів самоврядування).
так от спочатку треба задуматися, потім - вимагати, а потім щось робити. Бо без змін в законгодавство, без змін логіки бюджетного процесу місцева влада може допомагати агонії системи охорони здоров'я, а не реформувати її. Жодні сімейні лікарі чи лікарняні каси не змінять ситуації, при якій лікарні фінансуються незалежно від якості послуг, при чому фінансуються мінімально. А все тому що реформу мають продумувати економісти та фінансисти, а не лікарі - як казав колись Пинзеник на лекціях для своїх студентів
|
|
цитувати
|
залишити коментар
|
|
Про проект
