О проекте Правила Контакты ОО «Ідеальна Країна»
українська | русский  RSS
вибори 14 записей
   
Запомнить меня
 Регистрация    Забыл пароль

 vmax1
28.03.2009 01:42
Как Бог относится к выборам?
Как Бог относится к выборам?

Давайте сегодня задумаемся: нравится ли наш выбор Иисусу Христу? Вы не задумывались об этом? Вы считаете, что Богу все равно, что вы изберете? Вы думаете, что изберете власть «для себя», а Бога этот вопрос не касается? Должен сказать, что это заблуждение.


Что же говорит по этому поводу Священное Писание? Для искренних христиан оно всегда имеет решающий и абсолютный авторитет.

14. Когда ты придешь в землю, которую Господь, Бог твой, дает тебе, и овладеешь ею, и поселишься на ней, и скажешь: `поставлю я над собою царя, подобно прочим народам, которые вокруг меня',
15 то поставь над собою царя, которого изберет Господь, Бог твой; из среды братьев твоих поставь над собою царя; не можешь поставить над собою [царем] иноземца, который не брат тебе. (Втор.17:14,15)

Так же и в Новом завете читаем:

1. Как смеет кто у вас, имея дело с другим, судиться у нечестивых, а не у святых?
2 Разве не знаете, что святые будут судить мир? Если же вами будет судим мир, то неужели вы недостойны судить маловажные [дела]?
3 Разве не знаете, что мы будем судить ангелов, не тем ли более [дела] житейские?
4 А вы, когда имеете житейские тяжбы, поставляете [своими судьями] ничего не значащих в церкви.
5 К стыду вашему говорю: неужели нет между вами ни одного разумного, который мог бы рассудить между братьями своими?
6 Но брат с братом судится, и притом перед неверными. (1Кор.6:1-6)

Итак, выбор христиан в пользу тех, кто не верит в Бога или не живет как христианин, абсолютно исключен. Мы не можем, не имеем права как Божьи слуги поставлять над собой неверных, сами, добровольно отдавать власть над собой нечестивым, злым людям, противящимся Богу, тем, кто не братья наши во Христе.

Мы сейчас живем в такое время, когда упоминание о своей «вере» даже модно и используется частью претендентов для привлечения голосов верующих на свою сторону.

Так что одних заверений о том, что человек верующий, не достаточно, чтобы убедиться в этом на самом деле. Следует смотреть на то, как человек живет и на то, как он видит реализацию полученной от избирателей власти.

Всем известно, что президент – это и верховный главнокомандующий армии. Неужели те претенденты, которые называют себя верующими, в случае своей победы распустят армию, милицию, службы безопасности и тюрьмы, прокуратуру и суды? Конечно же нет!
Может быть вы слыхали о таком претенденте? Я – нет.

Как Вы можете себе представить верующего в истинность Божьих заповедей «Не убей», «Любите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас, молитесь за обижающих и гонящих вас…», в конце концов «не судите да не судимы будете» во главе вооруженной до зубов армии или милиции? Можно ли с любовью всадить во вражескую грудь дюжину пуль из обоймы своего автомата или усадить преступника на электрический стул? Вы действительно так считаете?

Армия – ни что иное как спонсируемая государством организация профессиональных убийц. С каких это пор Христос стал поощрять убийство и насилие, какими бы мотивами они не были вызваны? Даже мотивами защиты или мести за погибших, замученных врагом родных и близких, они перед Богом не оправдываются.

17 никому не воздавайте злом за зло, но пекитесь о добром перед всеми человеками.
18 Если возможно с вашей стороны, будьте в мире со всеми людьми.
19 Не мстите за себя, возлюбленные, но дайте место гневу [Божию]. Ибо написано: Мне отмщение, Я воздам, говорит Господь.
20 Итак, если враг твой голоден, накорми его; если жаждет, напой его: ибо, делая сие, ты соберешь ему на голову горящие уголья.
21 Не будь побежден злом, но побеждай зло добром. (Римл.12:17-21)

Итак, человек, который балотируется на выборах президента, практически всегда неверующий!

И вывод: христианин не имеет права перед Богом отдавать свой голос за такого человека.

Идем далее.

Предположим, что Вы узнали о том, что на какую-то выборную должность – президента или парламентария балотируется действительно искренний христианин, соответствующий самым высоким меркам моральности, честности и пр., в том числе и тем, которые перечислялись выше.

Что делать? Голосовать?

Давайте вспомним, что происходило в Израиле, когда народ просил у Самуила поставить над ними царя:

4. И собрались все старейшины Израиля, и пришли к Самуилу в Раму,
5 и сказали ему: вот, ты состарился, а сыновья твои не ходят путями твоими; итак поставь над нами царя, чтобы он судил нас, как у прочих народов.
6 И не понравилось слово сие Самуилу, когда они сказали: дай нам царя, чтобы он судил нас. И молился Самуил Господу.
7 И сказал Господь Самуилу: послушай голоса народа во всем, что они говорят тебе; ибо не тебя они отвергли, но отвергли Меня, чтоб Я не царствовал над ними; (1Царств 8:4-7)

17. И созвал Самуил народ к Господу в Массифу
18 и сказал сынам Израилевым: так говорит Господь Бог Израилев: Я вывел Израиля из Египта и избавил вас от руки Египтян и от руки всех царств, угнетавших вас.
19 А вы теперь отвергли Бога вашего, Который спасает вас от всех бедствий ваших и скорбей ваших, и сказали Ему: `царя поставь над нами'. Итак предстаньте теперь пред Господом по коленам вашим и по племенам вашим. (1Царств 10:17-19)

16. Теперь станьте и посмотрите на дело великое, которое Господь совершит пред глазами вашими:
17 не жатва ли пшеницы ныне? Но я воззову к Господу, и пошлет Он гром и дождь, и вы узнаете и увидите, как велик грех, который вы сделали пред очами Господа, прося себе царя.
18 И воззвал Самуил к Господу, и Господь послал гром и дождь в тот день; и пришел весь народ в большой страх от Господа и Самуила.
19 И сказал весь народ Самуилу: помолись о рабах твоих пред Господом Богом твоим, чтобы не умереть нам; ибо ко всем грехам нашим мы прибавили еще грех, когда просили себе царя. (1Царств 12:16-19)

Итак, Бог расценил само желание людей самим, без Бога, решать, кто будет над ними начальником, как отвержение ими Себя, Царя над Израилем.

Спрошу я вас, называющих себя верующими и желающих избирать президента и депутатов (конгрессменов), у вас нет Царя? Или вы подобны тем, которые кричали Пилату «Нет у нас царя, кроме кесаря!»? Иисуса вы не признаете своим Царем?

Я уверен, что именно Он, а не кто-нибудь другой – Царь над Израилем, и над христианами - тоже.

Тем не менее, Бог сам поставлял над народом судей, и первых царей. Итак, Сам Бог видит необходимость в тех или иных случаях поставлять над народом людей, имеющих власть.

Но в данном случае ситуация кардинально иная: не мы себе избираем, а Бог, Сам, помазывает судью или царя над народом. И я уверен, что именно так и должно происходить! Следующее место Писания говорит об этом же:

1. Трубу к устам твоим! Как орел [налетит] на дом Господень за то, что они нарушили завет Мой и преступили закон Мой!
2 Ко Мне будут взывать: `Боже мой! мы познали Тебя, мы -- Израиль'.
3 Отверг Израиль доброе; враг будет преследовать его.
4 Поставляли царей сами, без Меня; ставили князей, но без Моего ведома; из серебра своего и золота своего сделали для себя идолов: оттуда гибель. (Ос.8:1-4)

Итак, что же я, в свете всего сказанного, предлагаю?

Я предлагаю, если представится именно такой выбор, проголосовать за помазанника Божия, христианина. А если таковых среди претендентов не будет, голосовать против всех. Так будет правильно, по Писанию.

В противном случае голосовавший несет полную ответственность перед Богом за все злодейства и преступления, которые будет совершать избранный, в том числе за притеснения народа Божьего. А кроме того, своим выбором он отвергает Бога, и навлекает на весь народ Его гнев и верную гибель.

Как говорят некоторые, что тот или другой правитель, президент, премьер-министр, партия поставлены по воле Божьей, но однако оправдывают тем участие в выборах на их стороне и демонстрации протеста?

Пусть они и в самом деле поставлены по Божьей воле, разве этот факт перечеркивает Божьи заповеди для нас? Разве в последний день, переступив Божьи заповеди, мы сможем оправдаться тем, что это была Божья воля?

В Писании ясно написано:

2 ибо вы знаете какие мы дали вам заповеди от Господа Иисуса. 3 Ибо воля Божия есть освящение ваше,…(1Фес.4:2,3)

И еще:

21 Кто имеет заповеди мои и соблюдает их, тот любит Меня; а кто любит Меня, тот возлюблен будет Отцем Моим; и Я возлюблю его и явлюсь ему Сам. (Иоан.14:21)

Итак, Бог будет смотреть на то, как мы соблюдали заповеди Божьи.

Пусть сто раз будет воля Божья на то, чтобы поставить ту или другую личность во главе страны или народа, мы не имеем права переступить заповедь Божью из Второзакония 17:15.

Нельзя отдавать свой голос за людей, для которых заповеди «не убей», «любите врагов ваших», «не судите, да не судимы будете» и пр. всего лишь пустой звук. Это НЕ христиане.

Нельзя выходить на акции общественного протеста против беззаконной власти, которая подтасовала выборы, потому что есть заповеди:

1 Всякая душа да будет покорна высшим властям, ибо нет власти не от Бога; существующие власти от Бога установлены. 2 Посему противящийся власти противится Божию установлению. (Рим.13:1,2)

Кроме того, есть заповеди о кротости и смирении, которые точно не позволят делать все то, что делают в абсолютном большинстве не знающие Бога люди на акциях протеста.
И уж тем более не может верующий делать себе из людей кумиров и горланить их имена на митинге или обвешивать стены их фотографиями.

Теперь пример.

Кто скажет, по воле ли Божьей страдал и умер Иисус? Очевидно, что по воле Божьей. Мало того, через то, что Он вытерпел удары, плевки, злословия и насмешки, унижения и смертные муки, мы с вами получили спасение.

Выходит, те, кто плевал в Него, бил и всячески неправедно злословил, те, кто предал Его в руки язычников на смерть, кто клеветал на Него в суде и произносил злобные насмешки – все эти люди выполняли волю Божью!

Посудите сами, вы, читающие эти слова, неужели этим они оправдаются на суде Божьем? Конечно же, нет. И не иначе, как потому, что на все это есть Божьи заповеди, по которым Бог и будет нас судить. И они не позволят боящимся Бога делать так.

11 Иисус отвечал: ты не имел бы надо Мною никакой власти, если бы не было дано тебе свыше; посему более греха на том, кто предал Меня тебе. (Иоан.19:11)

21 Впрочем Сын Человеческий идет, как написано о Нем; но горе тому человеку, которым Сын Человеческий предается: лучше было бы тому человеку не родиться. (Мк.14:21).
Теги:  політика, президент, парламент, вибори, демократія, філософія, голосування, депутати, виборці, релігія, функціонування влади, взаємодія з владою,  24 комментария     оставить комментарий

 vmax1
24.04.2008 02:59
КОНЦЕПЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ
КОНЦЕПЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ

Наявні проблеми 1

Якщо народні депутати, президент та судді втратять недоторканість, Україна стане не президентською і не парламентсько-президентською, а прокурорсько-міліцейською.
Будь-хто з депутатів чи президент наступного ранку можуть опинитись за гратами за надуманими звинуваченнями.
В цьому разі Україна як демократична країна перестане існувати. Тому:

Пропоновані заходи

  • Не можна вводити в дію норму, що знімає право недоторканості з депутатів Верховної Ради, суддів та Президента.
Наявні проблеми 2

Звільнення та призначення на посади посадових осіб органів державної та місцевої влади в Україні охопив хаос. Вищі посадові особи зловживають можливістю скасовувати, призупиняти та вносити зміни до власних нормативних документів. А Конституційний Суд та інші суди, користуються цим задля відходу від відповідальності, яку вони мають відповідно до законів і Конституції України.

Президент, Верховна Рада, інші органи влади і посадові особи замість видання нового указу, постанови чи іншого документу скасовують, вносять зміни до старого документу, вони вбачають в цьому причинно-наслідковий зв'язок. Бо нового документу не мають права видати, а внести зміни, призупинити, скасувати старий - бачиш, мають.

Щоб зламати можливість таких "фінтів", заснованих на недолугому законодавстві, необхідно ввести пропоновану у Концепції норму.

Пропоновані заходи

  • Слід заборонити Конституційному Суду України та іншим судовим інстанціям не приймати до розгляду подання та позови щодо рішень, нормативних документів та відмовляти у прийнятті рішення по справі з причини відміни оскаржуваного рішення, нормативного документу.
  • Зміни до законів, постанов уряду та інших нормативних документів України та органів місцевої влади повинні вводитися в дію лише прийняттям нових відповідних нормативних документів.
  • Слід заборонити конституційно можливість вищим посадовим особам та органам державної влади і місцевого самоврядування скасовувати та вносити зміни до будь-яких своїх рішень та нормативних документів.
Наявні проблеми 3

Конституція України закріплює розпорошеність влади та її відповідальності за ситуацію в Україні. Кабінет міністрів, Президент, місцеві державні адміністрації, столичний міський голова, Національний банк, міністерства і відомства, державні підприємства-монополісти не діють узгоджено, витрачають ресурси країни на протистояння одних з одними. Кризи в країні через таке становище носять перманентний характер. Україна потерпає від багатомільярдних збитків. Населення потерпає від протиречивих, невигідних людям рішень влади.

В Україні діє так звана застава - 2'500'000 грн. для кандидатів на посаду Президента, через що Президентом може стати або власник декількох мільйонів гривень, або людина, яка заборгувала своїм спонсорам енну кількість мільйонів, а отже залежна від них. Це порушує права виборців голосувати за тих кандидатів, які не мають фінансової підтримки. А також право громадян бути обраними Президентом країни, не будучи мультимільйонером чи боржником на таку ж суму. Обидва права нібито гарантуються, а насправді лише декларуються Конституцією України.

В Україні діє чотиривідсотковий бар'єр для партій, що мають потрапити до Верховної Ради. Через що спотворюється картина голосування. Партії, що пройшли до Верховної Ради ділять між собою голоси виборців, які за них не голосували. Такий поділ є неконституційним по суті, не дивлячись на те, що Конституційний Суд України підтвердив конституційність такої законодавчої практики.

Через слабку законодавчу підтримку імперативного мандату в радах всіх рівнів створюються фракції політичних сил, за які виборці не віддавали своїх голосів, в радах з'являються представники політичних сил, які взагалі не приймали участі в виборах, кількість депутатів у фракціях не відповідає кількості голосів виборців за політичні сили, які вони представляють, нема дисципліни при голосуваннях, робота рад паралізується через відсутність більшості.

Вада пропорційної системи виборів, закритість списків їх членів, мусить бути виправлена.

Вада пропорційної системи виборів, а саме втрата права бути обраним одного громадянина мусить бути виправлена.

В той же час кількість чиновників різних рівнів неімовірно висока, а фах місцевих чиновників часто не відповідає елементарним вимогам компетентності. Втім, знайти необхідну кількість компетентних та вартих довіри людей на місцевому рівні почасти неможливо.

Контроль за законністю, компетентністю рішень місцевої влади неможливо реалізувати через розпорошеність  місцевих органів влади, нерозвиненість контролюючих, стримуючих важелів громадянського суспільства на місцевому рівні.

Мери міст обираються меншістю населення, оскільки законодавством не передбачено двотурових виборів, через що, відчуваючи власну непопулярність, починають знущатися над більшістю населення.

Пропоновані заходи

Центральні органи влади

  • Конституція мусить закріпити єдність влади та відповідальності владних органів.
  • Україна мусить стати або президенською, або парламентською, але не залишатися розшматованою між гілками влади.
  • Міністри та прем’єрміністр, голова Національного банку та голів інших центральних органів влади, членів ЦВК мусять призначатись, відповідно, Верховною Радою чи Президентом без будь-яких оговірок щодо консультацій, узгоджень чи подань.
  • Національний банк, Служба безпеки, Фонд держмайна, Антимонопольний комітет мусять мати статус міністерства і входити до складу уряду України.
  • Податкова адміністрація, як і КРУ, мусять бути підпорядкованими міністерству фінансів.
  • КРУ мусить мати повноваження перевіряти на предмет законності фінансово-господарської діяльності будь-яку структуру незалежно від форми власності.
  • ДК підприємництва мусить мати право призупиняти будь-яке нормативне рішення міністерств та відомств, доки рішення по даному спірному питанню не буде прийнято на засіданні уряду, а також трактувати та розробляти податкове законодавство.
Місцеві органи влади

  • Всі рішення місцевих органів влади мусять вступати в силу лише після офіційної публікації в спеціалізованих виданнях.
  • Місцеві органи влади не мусять впливати на ситуацію, що не стосується культурної, житлово-комунальної та екологічної сфери.
  • Центральні органи влади мають діяти на місцях в усіх випадках, окрім тих, що стосуються культурної, житлово-комунальної чи екологічної сфери, через власні місцеві представництва і підкорятися виключно органам влади відповідно до ієрархії.
  • Відділення, підрозділи місцевих органів влади, що займалися іншими питаннями, ніж культура, житлово-комунальна сфера та екологія, мають бути перепідпорядковані відповідним центральним органам влади згідно галузевої ознаки.
  • Майно і приміщення таких підрозділів мусять відійти до перепідпорядкованих підрозділів.
  • Земельні питання мають вирішуватись, а земля обліковуватись виключно на центральному рівні.
    На місцевому рівні мусить розподілятися якомога менше майна і фінансів.
  • Слід ліквідувати селищні ради, районні ради в містах.
  • Замість ліквідованих рад у селах слід обирати по одному представнику в кожному селі.
  • Вся місцева влада в містах мусить належати міським радам, які мусять обирати голів виконкомів або мерам, які мусять самі набирати собі команди для рішення міських проблем, з ліквідацією міських рад, але не залишатися розшматованою між міською адміністрацією, міською радою, а в Києві – ще й міським головою.
  • Обласні та міські державні адміністрації мусять бути ліквідовані.
Вибори

  • Конституція і законодавство мусять гарантувати для громадян повну безоплатність виборчих процедур для виборів на державні посади всіх рівнів.
  • Конституція і законодавство мусять гарантувати врахування при підрахунку голосів за партію в відношенні 100/450 відсотків від загальної кількості голосів.
  • Конституція і законодавство мусять передбачати існування і участь у виборах всіх рівнів партій, які мають лише одного члена партії.
  • Вибори до рад усіх рівнів мусять бути виключно пропорційними.
  • Пропорційна система виборів до рад усіх рівнів не тільки не має бути скасована, а й навпаки має бути посилена. Фракції в радах мусять створюватись не за заявами депутатів, а автоматично, за Конституцією, відповідно до відданих виборцями голосів.
Саме завдяки пропорційній системі виборці нарешті дізналися, яка політична сила за яке рішення відповідальна, а торгівля голосами депутатів та переходами з фракції до фракції нарешті впали практично до нуля.
  • Переходи із фракції до фракції та недотримання фракційної дисципліни мусять каратися виключенням депутатів із лав Верховної Ради та негайним скасуванням усіх пільг.
Якби було так, то в Верховній Раді, і місцевих радах не було б фракцій і політичних сил, за які виборці не віддавали своїх голосів, а кількість депутатів у фракціях відповідала б волевиявленню виборців, більшість в сучасній Верховній Раді залишилася б, робота Верховної Ради не була б через це паралізована.
  • Партійні списки на виборах усіх рівнів мають бути відкритими.
  • Вибори місцевої влади мусять відбуватися вдвічі частіше виборів загальнодержавних виборних органів влади.
  • Вибори всіх інших органів влади в Україні мусять відбуватися одночасно, щочотири роки.
  • Вибори місцевих органів влади мусять відбуватися навесні, щоб мешканці могли судити про діяльність влади за результатами зимового опалювального сезону.
  • Вибори мерів міст та представників в селах мусять відбуватися виключно в два тури.
Наявні проблеми 4

Нинішня система, згідно якої громадяни мусять сплачувати гроші за отримання закордонного паспорту, надавати додаткові відомості та довідки, дія закордонних паспортів обмежена в часі, є дискримінаційною. Вона порушує право громадян на свободу пересування. Тому слід:

Пропоновані заходи

  • Ліквідувати закордонні паспорти та дозволити громадянам перетинати кордони України за внутрішніми паспортами України.
  • Внутрішні паспорти мають бути відповідним чином перероблені для відповідності міжнародним стандартам.
  • Припинити вимогу про надання для дозволу на виїзд за кордон будь-яких довідок.
Наявні проблеми 5

Обурливе показово-призирливе відношення клерків і посадовців різних рівнів до рядових відвідувачів державних установ. В їхніх очах можно побачити тільки одне: “мені потрібні гроші”. Як кажуть, “не помажешь-не поедешь”. Якщо ж їм немає від простих людей ніякого прибутку, люди тільки заважають їм жити. І вони винаходять різноманітні способи, як їх здихатись. Обмеження в часі прийому – одна з таких “фішек”…

Пропоновані заходи

  • Заборонити держслужбовцям встановлювати обмеження прийому громадян чи представників юридичних осіб в часі, встановлювати особливі дні чи години прийому з різних питань, “організовувати” черги чи прийом “за записом”, вимагати додаткових узгоджень чи документів, якщо це прямо не передбачено відповідним законодавством.
  • Всі громадяни чи представники юридичних осіб мають прийматися держслужбовцями з будь-яких питань на загальних умовах на протязі всього робочого дня без виключень. Всі бланки, передбачені законодавством для заповнення, мають видаватись в установах, які їх вимагають, безоплатно та в необхідній кількості.
  • Необхідно внести відповідні зміни до адміністративного кодексу, а порушення цих вимог вважати достатньою умовою для звільнення держслужбовця з займаної посади.
Наявні проблеми 6

Слід зруйнувати систему вимоги різноманітних довідок та ходіння і вистоювання черг до різних установ людей, які мають потребу в державній допомозі, пенсії, всіх інших проблемах. Це передусім стосується пільгових категорій громадян. Вони, здебільшого, бідні, хворі, злиденні люди. Тому всі дані про людей мусять бути внесені відповідними відомствами самостійно.

Пропоновані заходи

  • Створити загальну базу даних громадян, в яку всі відповідні установи без участі громадян мусять вносити зміни, що стосуються їхніх пільг, соціального, сімейного стану, таке інше. А громадяни мусять отримувати про ці зміни лише відповідні поштові повідомлення. Участь громадян може бути лише якщо вони самі вважають за краще особисто уточнити відповідні дані.
  • Заборонити вимагати від громадян будь-які довідки для вирішення їхніх питань відповідними держорганами, ЖЕКами, таке інше.
Теги:  політика, конституційна реформа, місцева влада, парламент, вибори, демократія, голосування, функціонування влади, взаємодія з владою, судова реформа,  0 комментариев     оставить комментарий

 vmax1
13.12.2007 20:33
КОНЦЕПЦІЯ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ
КОНЦЕПЦІЯ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ
Наявні проблеми 1

В Україні і в усьому світі іде неоголошена війна проти дітей. Дітей, що ще не вийшли з утроби матері, що не здатні себе захистити чи засвідкувати про злочин, який здійснюють проти них, проти їх життів, мільйонами вбивають, а держава не тільки дозволяє це робити, але й оплачує зарплатню державним же "медикам"-катам.

За деякими дослідженнями на кожну жінку в Україні доводиться по дві вбиті абортами дитини! За роки незалежності в Україні “матері” руками лікарів-катів вбили 30 мільйонів дітей! Ріки крові вбитих дітей волають до Бога!

Така Україна ніколи не переможе!

Таке становище є, не дивлячись на те, що законодавство України не засуджує навіть такого дикунства, як відмова батьків від власних дітей. Батькам, що відмовились від своїх дітей, нічого не загрожує! Але безсердечні батьки та кати в білих халатах продовжують проливати невинну кров!

Пропоновані заходи

Україна мусить засудити вбивство ненароджених дітей - аборти прирівнявши їх до умисного вбивства, зупинити практику абортів та припинити будь-яке фінансування абортаріїв.

В законі мусить бути прописано, що:

- Лікарі, які практикували вбивство ненароджених дітей, мусять бути звільнені з роботи в медичних та дитячих установах.
- Уряд мусить створити реєстр, переписати як лікарів-катів, так і “матерів”, що пішли на аборт.
- Цим людям назавжди заборонити обіймати посади, пов’язані з медициною та управлінням іншими людьми, позбавити права засновувати цілком і частково підприємницькі структури.
- Акції, паї та підприємницькі структури, якими вони володіють, мусять бути відібрані та продані на аукціонах.

Не можна НЕлюдям давати доступ до життя і здоров’я інших людей, а особливо дітей. Людям, для яких життя інших людей – ніщо, не можна давати право керувати іншими людьми. Наслідки рано чи пізно дадуться взнаки.

Наявні проблеми 2

В ЗМІ нещодавно пройшли жахаючі повідомлення про те, що в медустанові однієї з країн, де на практиці реалізується концепція страхової медицини, без належного медичного догляду померла дівчина, яка не мала відповідної медичної страховки.
Проте громадськість, зазомбована загальним “одобрямсом” в ЗМІ щодо теми впровадження концепції страхової медицини, навіть не звернула на ці повідомлення уваги!
Перехід від бюджетної загальної медицини до страхової порушує права на медичну допомогу тих громадян, які з будь-яких причин не змогли надати медустанові власного страхового полісу, не мають якогось штампу в документах чи не вирішила будь-якого іншого бар’єрного питання.
Страхова медицина не вигідна людям, що з різних причин мають довготривалі, хронічні, складні, з коштовним лікуванням хвороби. Страхові компанії докладуть усіх зусиль аби просто здихатись від незручних клієнтів.

Пропоновані заходи

Тому перехід в Україні від існуючої системи медобслуговування до страхової медицини є неприпустимим!

Наявні проблеми 3

Документальна фіксація спілкування з медпрацівниками є односторонньою, такою, що вигідна тільки самим медпрацівникам, але не пацієнтам. Усі без виключення медичні документи утримуються медпрацівниками і не надаються пацієнтам чи батькам неповнолітніх (неправомочних) пацієнтів (надалі – пацієнтів). Медпрацівники не зобов’язані надавати медичні документи пацієнтам, звітуватися перед ними та іншими організаціями і посадовими особами щодо надання медичної допомоги.
Права пацієнтів ніяк не захищені від неадекватної, несправедливої документальної фіксації процесу надання медичної допомоги або і повної її відсутності.
Таке становище призводить до зловживань з боку медиків. В Україні склалася ситуація, коли до поліклініки для отримання медичної допомоги слід ходити не інакше як із диктофоном та понятими. Користуючись непублічністю діяльності лікарі вже втрачають будь-яке моральне обличчя. Пацієнти, а, що найболючіше, наші діти, стають заручниками бажання чи небажання лікарів надавати їм допомогу.
Батьки несуть відповідальність за дотримання прав їх дітей. Так само і дорослі пацієнти перші зацікавленні в дотриманні своїх прав з боку медпраівників та в належному медичному обслуговуванні. І в їх інтересах є контроль за збереженням медичних документів, що свідчать про дії чи бездіяльність лікарів.

Пропоновані заходи

  • Тому медичні картки, історії хвороби та інші медичні документи пацієнтів не можуть вважатися власністю медичних закладів, оскільки є єдиним джерелом доказової інформації для захисту прав пацієнтів. Нормативні документи, накази, якими обмежуються права пацієнтів отримати медичні документи чи мати їх на руках у будь-який момент, мають бути відмінені. Факти будь-якого перешкоджання пацієнтам отримати медичні документи чи мати їх на руках, мусять жорстко каратися.
Наявні проблеми 4

Інструкції та перелік медичних документів не мають залежати від непублічної та безвідповідальної волі чиновників, але бути під контролем публічних виборних органів влади.

Пропоновані заходи

  • Тому перелік медичних документів та інструкції з їх заповнення мусять бути жорстко виписані в законодавстві.
Наявні проблеми 5

Відомо, що лікарі та лікувальні установи безвідповідально ставляться до правильності, чіткості та доказовості і захищеності документів, з яких складається історія хвороби чи медична картка пацієнта. Багато паперів, що нібито є медичними документами, насправді взагалі не є документами, але лише папірцями без розбірливих підписів, печаток відповідальних за складання документу осіб та ще й з незрозумілим вмістом, з текстом, написаним нерозбірливим почерком.
Зрозуміло, що таке ставлення лікарів до документального оформлення медобслуговування пацієнтів склалося через непублічність та безкарність медпрацівників. Вони знають, що ніхто не зможе забрати в них ці документи, а в разі крайньої потреби вони з легкістю перепишуть історію хвороби, перероблять відповідні папери, викинуть непотрібні чи компрометуючі папери і записи. Цьому мусить бути покладено край!

Пропоновані заходи

  • Тому історія хвороби пацієнта має бути прошнурована, пронумерована та скріплена підписом самого пацієнта, підписами лікарів і печаткою медичної установи.
  • Всі без винятку записи в медичній картці пацієнта мусять бути завірені печаткою лікаря.
  • Медична картка або історія хвороби мусить видаватися пацієнтам негайно, за їх першою вимогою, під розписку, а також здаватися до відповідних медустанов виключно під розписку.
  • Медичні установи, що приймають до себе на лікування пацієнтів, мусять видавати їм розписку про прийом пацієнта з зобов’язанням дотримуватись їхніх прав, що мають бути чітко виписані в відповідному законодавстві.
Наявні проблеми 6

Відоме явище так званої “лікарської солідарності”. Воно виражається через повальну кругову поруку в медичних закладах, покриванням винних у зловживаннях та злочинах лікарів з боку одне одного, керівників медичних закладів та чиновників від медицини.
Очевидно, що керівники медустанов мусять бути більш зацікавлені в догоджанні саме пацієнтам.

Пропоновані заходи

  • Тому головні лікарі районних поліклінік мусять щорічно обиратися населенням району, а щодо їх діяльності перед виборами мусять проводитись щорічні збори мешканців району.
  • Лікарі поліклінік не мають бути поділеними між дільницями, а мають бути самостійними та загально доступними для всіх мешканців.
  • Зарплата лікарів та дохід клінік мають напряму залежати від кількості прийнятих відвідувачів, що не мають до лікаря чи клініки претензій. Це можна реалізувати через талонну систему. Пацієнти мають розписатися за факт прийому у лікаря в талоні, що мусить оплачуватись за єдиним тарифом з державного бюджету будь-якій медичній установі незалежно від розташування та форми власності.
  • Такий талон не має бути оплаченим (має бути знята оплата в наступному періоді) без наявності акту огляду пацієнта, який свідчить, що лікар оглянув пацієнта, а пацієнт ознайомлений та зрозумів суть записів лікаря у медичній картці та не має до лікаря претензій, зареєстрованого у спеціальному прошитому та пронумерованому, зареєстрованому журналі, або за наявності скарг на дії чи бездіяльність відповідних лікарів.
  • Аналогічний акт огляду з аналогічними наслідками має бути і за наслідками лікування в лікувальних установах.
  • При цьому приватні лікарі та клініки мусять мати право встановлювати доплати за власні послуги за власним бажанням або відмовлятися від отримання оплати з бюджету.
  • Відповідно державні медичні установи не мусять мати таких прав.
Така постановка питання дозволить зрівняти в правах державні та приватні установи на отримання державного фінансування за надання медичних послуг населенню та надасть пацієнтам можливість вибору, забезпечить змагальність і конкуренцію на ринку медичних послуг.
  • Листки тимчасової непрацездатності повинні видаватися виключно під розписку у спеціальних прошитих, пронумерованих та зареєстрованих журналах.
  • Період хвороб та діагнози не мають неспівпадати з відповідними даними актів огляду пацієнтів.
Наявні проблеми 7

Поділ лікарів поміж дільницями на місцях фактично позбавляє пацієнтів права вибору лікаря. Лікарі не зацікавлені в якісному обслуговуванні пацієнтів, бо від їх відношення до справи їхнє майбутнє, їх дохід ніяк не залежить.
Разом з тим, пацієнти вимушені терпіти, особливо це стосується наших дітей, навіть тих лікарів, що відзначилися власним нелюдським, негуманним ставленям до пацієнта або довели власну некомпетентність.
Ситуацію допоможе виправити змагальність лікарів та медичних закладів, підкріплена відповідним, залежним лише від волі пацієнта, фінансуванням.

Пропоновані заходи

  • Тому лікувальні установи та лікарі не повинні відмовляти пацієнтам в медичному обслуговуванні через невідповідність дільниці, району чи іншої території. За бажанням пацієнтів ними може бути обрано будь-яку лікувальну установу чи лікаря України.
  • Фінансування лікувальних установ з бюджету мусить здійснюватись відповідно до приписів лікарів день-в-день. Підставою для фінансування лікувальної установи мусить бути оригінал розписки лікувальної установи про прийом пацієнта та копії приписів лікарів.
  • Звітуватися лікувальна установа має актом огляду пацієнта та копією виписки з історії хвороби пацієнта, засвідчена його оригінальним підписом.
Наявні проблеми 8

Лікувальні установи не можуть відмовляти чи затримувати обслуговування пацієнтів через нестачу ліків, як це є сьогодні. Так само має відійти в минуле практика пропонування пацієнтам з боку медичних працівників зробити певні закупівлі ліків чи матеріалів, сплатити певні суми грошей для успішного лікування чи взагалі наявності факту такого лікування.

Практика офіційної реєстрації, дозволів на ввіз та використання в Україні медичних препаратів використовується чиновниками від медицини лише як корупційна годівниця. Офіційно реєструються ті препарати, реєстрація яких супроводжується добрячим хабарем чи відкатом. Медичні препарати, дозволені в провідних країнах світу в Україні чомусь виявляються недозволеними. Натомість якісні медичні препарати чомусь замінюються на неякісні препарати походженням з країн третього світу…

Пропоновані заходи

  • Тому державна закупівля ліків, інструментів, матеріалів та обладнання для лікувальних установ мусить здійснюватись за нормативним методом. За цим же методом мають бути профінансовані та видані зі складів і мінімальні запаси ліків, інструментів, матеріалів та обладнання лікувальних установ.
  • Державні склади повинні видавати лікувальним установам ліки, інструменти, матеріали та обладнання відповідно до іменних (за ім’ям пацієнта) приписів лікарів за наявності оригіналу розписки про прийом пацієнта чи талону, про які ішлося вище.
  • Ліки, що прописані лікарем, мусять видаватися пацієнтам в обмін на рецепт лікаря безоплатно. Всі інші ліки повинні залишатись в вільному продажу.
  • Оплата за видані пацієнтам ліки мусить проводитись з держбюджету згідно звітів аптек не рідше, ніж щотижня.
  • Дозволи, реєстрації ліків в Україні мусять відійти в минуле. Їх мають замінити заборони, що грунтуються на офіційних висновках про шкідливість того чи іншого медичного препарату. Незаборонені медичні препарати мусять вважатися офіційно дозволеними.
Для цілей державного фінансування закупівлі ліків для хворих на ВІЛ-СНІД, діабет та інші хвороби, щодо яких прийняті рішення держави про таке фінансування

Сьогодні відомі випадки незадоволення хворих на ВІЛ-СНІД та діабет тими ліками, які нав’язує їм держава. Ліки не діють, або від них стає гірше хворим. Незадоволення переростає в акції протесту. Але і на це ніхто не звертає уваги. Хворі вимушені і далі споживати відверто погані і навіть шкідливі ліки! Проте, така ситуація вигідна державним чиновникам, які “сидять” на фінансових потоках, які направляє держава на ліки. Натомість чиновники ніяк не зацікавлені в придбанні та отриманні хворими найкращіх та найдієвіших ліків.

Пропоновані заходи

  • Отже, слід віддати вибір ліків в руки самих хворих.
Вони, як ніхто, зацікавлені в збереженні власного здоров’я.

  • рішення про вибір препарату, марки, виробника ліків мусять приймати самі хворі особисто, що мають засвідчувати власним підписом.
  • Закупівля препаратів має здійснюватись на максимально короткий період, скажімо, місяць(, але не рік), зручний для хворих, аби можна було оперативно перейти на інший препарат.
  • Закази на препарати мають збиратися, сумуватися та закуповуватись гуртом у відповідних виробників та адресно розподілятися між усіма хворими.
  • Тендерні закупівлі таких ліків мусять бути припинені.
  • В випадку, якщо за станом здоров’я (непритомність, психічний стан) чи за іншою поважною причиною хворі не можуть самі визначитись щодо препарату для лікування, або віддають перевагу обирати препарат лікареві, рішення про що засвідчують власним підписом, рішення приймається відповідно до статистичних даних ВОЗ на користь найбільш дієвого препарату, марки, виробника.
  • МОЗ слід зобов’язати оприлюднювати відповідні дані статистики щомісячно або максимально можливо часто в засобах масової інформації.
  • МОЗ слід зобов’язати надавати відповідні дані статистики хворим особисто під розписку так часто, як тільки такі нові дані з’являються, але не рідше, ніж раз на місяць.
Теги:  місцева влада, бюджет, вибори, доступ до інформації, сфера послуг, охорона здоров’я, взаємодія з владою, підприємництво, соціальний захист, права споживачів, кримінал, антимонопольна політика,  0 комментариев     оставить комментарий

 python
02.07.2007 01:11
Инструментализм как антиполитика
В данном случае мы подразумеваем под «антиполитикой» неприятие существующих форм политической борьбы, а не отрицание борьбы за власть как таковой. Более того, инструментальный подход придуман в первую очередь для того, чтобы как-то формализовать и внести рациональность в эту борьбу.

Сейчас в Украине политическая борьба в основном ведется в форме промывания мозгов электорату – с обеих сторон. Идеологические партии и идеология как таковая в политике практически отсутствуют. Вместо них – лозунги, штампы, харизматичность лидеров, черный пиар и разнообразный информационный шум.

Возьмем сознательного избирателя, который активно интересуется политической жизнью. Чем он в основном занимается? Пожалуй, круг его интересов можно очертить примерно так – следит за новостями, читает периодику, посвященную политике, смотрит телевизор в плане политических передач и т.п. Но сейчас новости – это в основном белый шум, они только забивают мозг всякой ерундой. Львиная доля новостей – кто из политиков куда пошел и кто что кому сказал. Какой в этом смысл? Что здесь можно всерьез анализировать? Где реальная деятельность, результаты? Разные статьи политической направленности – в них смысла чуть больше. Но, как правило, ненамного. Обычно это констатации факта, что «все ужасно», призывы к элитам, субъективные мнения, распускание слухов, закидывание грязью оппонентов. Статей, посвященных каким-то реальным вещам – не так много. Да и там сразу начинаются разговоры насчет того, кто кому продался, и кто эту статью заказал. Насчет телевизора даже смешно говорить. Пожалуй, самая известная политическая передача сейчас, «Свобода слова» – это в принципе балаган. Ее направленность – развлекательная. Какие из нее можно делать серьезные выводы – непонятно. Разве что с интересом понаблюдать за схваткой политиков «в яме с грязью».

Инструментализм, напротив, предлагает следить только за реальными делами депутатов, которые влияют на всю страну в целом – за решениями (в основном законами), которые они принимают в парламенте. Все остальное можно отбросить. Необязательно следить за тем, кто кого облил грязью, кто кого куда назначил, коррупционными слухами, пламенными речами лидеров, высказываниями политологов, соцопросами и т.п. Предвыборная гонка, обещания, компромат – можно этого всего не знать, и все равно сделать разумный выбор.

Инструментальный подход предлагает тихую заводь рационализма для тех, кто устал от политики, запутался, отказывается выбирать из двух зол. Его прелесть состоит в том, что не нужно внимательно следить за политическими новостями и вникать в перипетии политической борьбы. Тот выбор, который делается на основе анализа поименных голосований как минимум не худший. Более того, этот метод позволяет выбрать объективно лучших представителей во власти – ровно настолько точно, насколько Вы сами понимаете, чего от них хотите, и насколько следите за их реальной работой. Такой подход также несет контролирующую функцию – если депутаты знают, что за их работой в парламенте следят, то дважды подумают перед тем, как голосовать за сомнительный законопроект, и трижды подумают перед тем, как отдать кому-то свою депутатскую карточку.

Метод реализован на сайте http://450.org.ua , где каждый может самостоятельно оценить интересующие его законопроекты и найти тех депутатов, которые лучше всего представляют его мнение в парламенте.
Теги:  політика, парламент, вибори, інструментальна демократія, депутати, партії, виборці, поіменні голосування,  0 комментариев     оставить комментарий

 python
24.06.2007 21:24
Депутат как функция
Некоторые избиратели рассматривают политиков как личности и основывают на этом свой выбор.

Такой подход вполне можно понять, если данный избиратель данного политика действительно знает лично. Но они ведь друг друга, как правило, не знают даже через общего знакомого. В большинстве случаев избиратель его вообще видит только по телевизору. И на основе каких-то косвенных признаков начинаются глубокомысленные определения вроде «слово держит», «своих в обиду не даст», «взгляд добрый», «смелый парень, он сможет», «такой не обманет», «умный», «хороший семьянин» и т.п.

Отдельный вопрос – насколько точно можно вывести из слухов, брошенных взглядов, интонаций и общего поведения такие личностные качества человека. Тем более, что политтехнологи и имиджмейкеры тоже не зря зарплату получают.

Но более важный вопрос – какая разница, что он за человек? Допустим, он действительно хороший семьянин. Ну и что? Нам ведь не в ЗАГС с ним идти. Или действительно большого ума человек. А большого ума человек не может быть последней сволочью? В политику пока в основном пролезают моральные уроды – так какие личные качества вы в них хотите найти? А главное – зачем? Просто хочется сделать приятное хорошему человеку? Нам кажется, что все-таки депутатов выбирают для несколько других задач.

Идти от личных качеств к выводу «наверное, раз человек хороший, то и сделает что-нибудь хорошее» - это ставить все с ног на голову. Более естественным представляется рассуждение «раз делает что-то хорошее, то и человек, наверное, неплохой». Более того, можно вообще отбросить и не рассматривать личные качества политика. Рассматривать депутата только как функцию, которую он осуществляет. В конце концов, выбирают его для того, чтобы он представлял интересы избирателей. В первую очередь он должен хорошо работать. По сравнению с этим  все остальное неважно. Хорошо представляет интересы избирателей – имеет смысл переизбрать. Плохо – имеет смысл поискать кого-то другого. А кто он такой и как его вообще зовут – дело десятое.

Если к депутату подходить только как к функции, то остальное – дело техники. Парламент занимается законами. Депутат за них голосует. В масштабах страны - это основное, что позволяет делать депутатский мандат. Тогда история голосований депутата полностью определяет его работу как депутата. Остается только определиться в своем отношении к принятым (или отклоненным) законопроектам и подсчитать статистику.

Попробовать работу такого метода можно на сайте http://450.org.ua .
Теги:  політика, парламент, вибори, інструментальна демократія, депутати, партії, виборці, поіменні голосування,  0 комментариев     оставить комментарий
Теги:
політика, президент, парламент, вибори, демократія, філософія, голосування, депутати, виборці, релігія, функціонування влади, взаємодія з владою, конституційна реформа, місцева влада, судова реформа, бюджет, доступ до інформації, сфера послуг, охорона здоров’я, підприємництво, соціальний захист, права споживачів, кримінал, антимонопольна політика, інструментальна демократія, партії, поіменні голосування,

Теги:
 
© 2007, «Толока»
Developed by Ідеальна Країна
Всі права захищено