О проекте Правила Контакты ОО «Ідеальна Країна»
українська | русский  RSS
vmax1 : підприємництво 6 записей
   
Запомнить меня
 Регистрация    Забыл пароль

 vmax1
04.08.2011 20:55
Київ майбутнього (у відповідь на Стратегію КМДА розвитку Києва до 2025 року)
Пропозиції до Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року

Автор – Максим Володимирович Воронін, місто Київ
e-mail: vmax1@meta.ua

В Києві майбутнього мають бути реалізовані наступні ідеї (http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/i1048492/):

Житлово-комунальна сфера

- В Києві має відбутися житлово-комунальна реформа, яку я пропоную, ознайомитися з якою можна за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@341030/.
- Не можна допустити створення ОСББ із створенням окремого штату працівників ОСББ для кожного будинку та перебранням ОСББ функцій ЖЕКу. Положення житлово-комунальної реформи мають бути реалізованими в законі.
- Держава має повністю зробити капітальний ремонт усіх багатоквартирних будинків перед форсуванням створення ОСББ.
- Вартість таких, нездійснених відповідно до закону, ремонтів має бути оцінена та додана до внутрішнього державного боргу.
- В Києві має відбутися реформа системи надання житлових субсидій, яку я пропоную, ознайомитися з якою можна за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@341023/.
- Надання субсидій має регулюватися законом, а не постановою уряду.
- Діяльність відділів субсидій має бути проінспектована на законність відмов та наявність відповідей заявникам відповідно до законодавства. Для прикладу, на мою відповідну заяву річної давності відділ субсидій Шевченківського району Києва досі не відповів. А піврічної давності розглянув з грубими порушеннями. А скільки ще таких, як я? (Сотні тисяч!) Винні особи мають полишити роботу в владних структурах, порушення мають бути виправлені, постраждалим людям місто має висловити вибачення.
- Генеральний план міста від 1980 року мусить бути оприлюдненим, порушники мають бути виявленими та покараними, прибудинкові території, зелені зони, парки, сквери, відібрані у власників будинків та київської громади – повернуті їх власникам. Приклад – величезний особняк, побудований в парку неподалік станції метро “Берестейська”, який охороняють місцеві співробітники міліції. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Слід передбачити законом кримінальну відповідальність за виведення пам’яток зі списку пам’яток, за доведення їх до стану руйнування, занепаду, тощо, за забудову центральної частини міста, парків, скверів, прибудинкових територій, тощо, з зобов’язанням відшкодування нанесених прямо чи опосередковано збитків, витрат на поновлення пошкоджених переліченими діями об’єктів, іміджу Києва і України за рахунок порушників.
- Майно співвласників багатоквартирних будинків: горища, підвали, сходові клітини, прибудинкові території мусять бути зафіксовані станом на момент проведення приватизації квартир в багатоквартирних будинках, майно та приміщення ЖЕКів та управлінь житлового господарства, тощо мусять бути зафіксовані станом на сучасний момент, оформлені паперами (актами на право власності) між співвласниками будинків, зміни стану переліченого майна мають бути досліджені, виявлені та покарані порушники, вкрадене, незаконно “продане” місцевими корупціонерами майно повернуте співвласникам будинків. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Переобладнання прибудинкових територій та іншого майна співвласників будинків мають відбуватися виключно за наслідками місцевого референдуму серед співвласників будинків, прибудинкова територія, майно яких переобладнується. Особи, що без дозволу всіх власників зробили переобладнання, мають понести відповідальність, повернути збитки, звільнити, повернути зайняте, переобладнане, демонтоване майно. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Будівництво на території житлових мікрорайонів мусить відбуватися виключно за наслідками місцевого референдуму. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Бювети мають працювати в кожному мікрорайоні, обслуговуватися, ремонтуватися за рахунок бюджету. За часів Омельченка кияни дізналися, що таке чиста питна вода, а за мерство Черновецького – забули. Навіть не дивлячись на те, що бюджет Києва зріс у порівнянні з часами Омельченка в кількадесят разів, сучасні чиновники “не можуть” знайти грошей ані на бювети, ані на безплатну медицину і освіту, ані на додаткові пенсії киянам. В чому ж причина такої “немічи”?…
- Житлові будинки мають бути приєднані до мережі артезіанського водопостачання, на кухні мають бути виведені окремі крани для питної артезіанської води.
- Київ має докласти усіх зусиль для того, аби новітніші розробки науковців і розробників зробили домогосподарства киян максимально незалежними від зовнішніх впливів: опалення, підігрів води, електрогенерація та переробка сміття і каналізаційних стоків мають стати в перспективі автономними.
- Всі хрущівки мають бути знесені, мешканці, співвласники знесених будинків мають бути розселені, повинні отримати, за їх бажанням, нові квартири в тих же мікрорайонах, роздільно одне від одного чи разом. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Багатоповерхові будівлі мусять будуватися не прямо на землі, а на колонах, зберігаючи на землі під будівлями природні траву, кущі, дерева, квіти, тощо.
- Житлова частина повинна бути зверха, а технічна і ділова частини, гаражі і паркінги – під землею. Зовні – тільки вхід зі сходами, в'їзд в гаражі і ліфти.
- Такий порядок повинен бути закріплений в законодавстві і будівельних нормах.
- В Києві майбутнього немає місця для підприємств, що збирають “данину” з власників транспортних засобів, що паркуються.
- Всі багатоквартирні житлові будинки мають бути обладнані підземними паркінгами для автомобілів власників квартир.
- Всі офісні споруди, особливо в центральній частині міста, мають бути обладнані багатоповерховими комунальними підземними паркінгами і зв’язані між собою підземними технічними дорогами.

Медицина і охорона здоров’я

- В Києві має відбутися медична реформа, яку я пропоную, ознайомитися з якою можна за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@341051/.
- Вбивства дітей в утробі матерів мають бути припинені. За такі дії має бути передбачено кримінальну відповідальність. Фінансування абортаріїв має припинитись, звільнені таким чином кошти мають бути перенаправлені на потреби смертельно та важко хворих, на недофінансовані медичні проекти.
- В ЗМІ нещодавно пройшли жахаючі повідомлення про те, що в медустанові однієї з країн, де на практиці реалізується концепція страхової медицини, без належного медичного догляду померла дівчина, яка не мала відповідної медичної страховки. Проте громадськість, зазомбована загальним “одобрямсом” в ЗМІ щодо теми впровадження концепції страхової медицини, навіть не звернула на ці повідомлення уваги! Перехід від бюджетної загальної медицини до страхової порушує права на медичну допомогу тих громадян, які з будь-яких причин не змогли надати медустанові власного страхового полісу, не мають якогось штампу в документах чи не вирішила будь-якого іншого бар’єрного питання. Страхова медицина не вигідна людям, що з різних причин мають довготривалі, хронічні, складні, з коштовним лікуванням хвороби. Страхові компанії докладуть усіх зусиль аби просто здихатись від незручних клієнтів. Відтак, страхова медицина як така, що суперечить Конституції та порушує права людини, не має права на існування в Києві.
- Фінансування медицини має відбуватися відповідно до пріоритетності: спочатку лікування смертельно хворих, тоді потенційно смертельних випадків, тоді дітей, тоді далі за пріоритетністю. Такі пріоритети мають науково досліджуватись, обговорюватись з громадськістю та затверджуватись на державному рівні щороку.
- Щороку мають проводитись науково-практичні конференції, на яких українська медична наука та практика мають приводитись у відповідність до найкращих світових стандартів. Така практика має бути закріплена в законі.
- Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Національної академії наук України розробив вакцину від раку. Постійне посилання на цю новину знаходиться за адресою http://gazeta.ua/ru/articles/health-newspaper/404142/comm/1. Ресурси, що працюють на неефективну сітку онкоцентрів, мають бути терміново перерозподілені на якнайширше запровадження вакцини від раку в медицині міста і країни.
- Введення так званої “сімейної” медицини стало реформою заради реформи. Ті самі лікарі, ті самі дільниці. Під реформу виділені кошти, відремонтовані та орендуються приміщення, а результат – нуль. Так звана “сімейна медицина” в Києві має бути скасована, а виручені кошти мають бути перенаправлені на потреби смертельно та важко хворих, на недофінансовані медичні проекти.
- За рахунок жорстко прописаних в законі правил документообігу в медичній сфері діяльність лікарів та лікувальних установ має контролюватися пацієнтами, а не безвідповідальними чиновниками.
- Медичні події: діагнози, протоколи, тощо мають бути жорстко формалізовані та занесені до програмного забезпечення (такі програми існують).
- Медичні кабінети мають бути обладнані комп’ютерними станціями, об’єднаними в загальномедичну мережу, спеціалізованим медичним та безплатним офісним програмним забезпеченням, оргтехнікою для заповнення і роздруківлі відповідних медичних документів як для пацієнта, так і для лікувальної установи чи лікаря, що скоротить час на заповнення від руки медичних документів, зменшить поле для зловживань та помилок.
- Лікарі мають оволодіти відповідною технікою та програмним забезпеченням.
- Лікувальні установи не можуть відмовляти чи затримувати обслуговування пацієнтів через нестачу ліків, як це є сьогодні. Так само має відійти в минуле практика пропонування пацієнтам з боку медичних працівників зробити певні закупівлі ліків чи матеріалів, сплатити певні суми грошей для успішного лікування чи взагалі наявності факту такого лікування. Між тим, в будь-якій клініці пацієнти вимушені терпіти саме таке відношення! Для прикладу можна привести клініку Шалімова в Києві, де в холі, в віконечку неподалік реєстратури, відкрито вимагають з пацієнтів гроші за відвідання лікаря чи процедури. А в Першій клінічній лікарні з вас здеруть гроші навіть за заведену на вашу дитину картку.
- В Києві, вже не ховаючись, діють і підтримуються місцевою владою так звані "лікарняні каси", що насправді є намаганням "узаконити" хабар медпрацівникам державних медичних установ, що, відповідно до законодавства, мають надавати медпослуги безкоштовно для пацієнтів. А відмова в безоплатному наданні медичних послуг є кримінальним злочином.

Транспорт

- Міські автобуси не мусять працювати на маршрутах таксі, віддаватися в оренду, міський бюджет не повинен витрачати мільйони доларів на збагачення власників приватних транспортних підприємств та міських корупціонерів, в той час як на маршрутах міських автобусів раз на 20-40 хвилин курсують списані автобуси. Приклад – маршрут 47-го автобусу та 228-го маршруту таксі. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Усі “ліцензійні умови” для автоперевізників маршрутних таксі мають бути скасованими як корупційні, забезпечено максимальну ринкову конкуренцію, що дозволить знижувати ціну на перевезення. Чиновники, що пропонували ужорсточення таких “ліцензійних” умов мають бути звільнені. Це – корупціонери.
- Єдині обов’язкові ліцензійні умови на громадському транспорті мусять стосуватися пристосованості до перевезення інвалідів-колясочників. Для цього маршрутні таксі мають бути обладнаними як мінімум одними великими дверима посередині салону з можливістю низької посадки.
- Правила дорожнього руху мають передбачати заборону на відстій автомобілів, в тому числі таксі, на зупинках громадського транспорту, перехрестях доріг та в проміжку 50 метрів попереду і позаду них.
- Правила дорожнього руху мають передбачати заборону на зупинку автобусів, тролейбусів та маршрутних таксі на відстані більше 0,5 метри (або іншої відстані, зручної для заїзду до транспорту інвалідних колясок) від бордюру.
- Контролювати дотримання правил дорожнього руху та безпеку на зупинках громадського транспорту і перехрестях мають телекамери, встановлені в різних кінцях зупинок і перехресть.
- Відео з цих камер має бути загальнодоступне для транслювання та скачування в мережі інтернет, безстроково зберігатися в базах даних ДАІ.
- Київ має повністю відмовитись від транспорту у комунальній власності, окрім метро.
- Так саме слід відмовитись і від придбання за рахунок бюджету автобусів, трамваїв і тролейбусів.
- Відповідно, лінії трамваїв (окрім одного маршруту в історичній частині міста для туристів,) і тролейбусів мають бути згорнені, за рахунок чого – розширено проїзжу частину міських доріг, створено розв’язки та переїзди.
- Всі міські дороги мають бути обладнані велодоріжками.
- Всі без винятку вулиці, що межують зі школами, дитсадками, вузами та іншими дитячими і навчальними установами, мусять бути обладнаними “лежачими поліцейськими”. За невиконання цієї умови має бути передбачено кримінальну відповідальність. Ці відносини мають регулюватися законом.
- Всі перехрестя, великі вулиці мають бути обладнані підземними переходами.
- Всі вулиці, на яких є затори, мусять бути позбавлені світлофорів та наземних переходів, обладнані розв’язками, що забезпечать беззупинний рух транспорту.
- Дорожне покриття на всіх вулицях має бути термостійким.
- Рекламою в метрополітені має займатися відділ реклами метрополітену на умовах відсотків від доходу замість рекламних фірм, афілійованих з корупціонерами чи добре “відкатані” ними, що дозволить не тільки не підвищувати плату за проїзд в метро, а й взагалі ту плату скасувати.
- Ще до 2012 року ескалатори метрополітену мають бути обладнані для переміщення інвалідів-колясочників.

Економіка та корупція

- Усі міські монополії мусять бути повернуті у власність київської громади не для подальшої “приватизації” та корпоратизації між “своїми”, а для контролю за монополіями з боку міської громади. Приклад – “Київенерго”, що повернуто нещодавно у власність громади Києва, але лише для того, аби тепер потрапити до планів нової “приватизації”.
- Сільгоспринки мають бути або повністю націоналізовані (викуплені державою), або поділені і націоналізовані (викуплені державою) частково. Державні сільгоспринки мають працювати на умовах повної свободи доступу до торгових місць. Будь-яка оренда, викуп торгових площ має бути заборонена. Це дозволить демонополізувати ринок сільгосппродукції та значно знизити ціни.
- В Києві майбутнього, як і у всій країні, не повинно бути місця для податку на нерухомість відповідно до Концепції податкової реформи, яку я пропоную і з якою можна ознайомитися за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@341044/, та Проекту Податкового Кодексу України, що постійно знаходиться за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@638371/.
- КМДА не мусить практикувати заключення договорів на оплату за нав’язані підприємцям, володарям магазинів, МАФів, тощо “послуги” з пов’язаними з міськими корупціонерами структурами. Також ставити їх заключення в якості умови розміщення МАФу, тощо. За такі дії в законодавстві має бути передбачено кримінальну відповідальність. А особи, що чинили такі дії, мусять бути виявлені та покарані, гроші і майно, втрачені підприємцями, повернуті.
- МАФи не мають демонтуватися без рішень суду, що вступили в силу, а особи, що чинили такі дії, мають понести відповідальність, повернути нанесенні збитки. Для цього за знесення МАФів чи арешт або пошкодження іншого майна громадян і юридичних осіб без рішення суду, що вступило в законну силу, законом має бути передбачено кримінальну відповідальність.
- Випадки незаконного продажу київської землі, майна та нерухомості мають бути розслідувані. Депутати і чиновники, винні у зловживаннях, мають бути звільненими зі своїх посад та притягнуті до відповідальності, земля, майно та нерухомість – повернуті громаді Києва.
- Випадки розподілу мільйонних сум міського бюджету на “потреби” міських депутатів від часів Омельченка до сучасних часів мусять бути розслідувані, винні покарані, гроші повернуті до бюджету з відсотками.
- Закон має заборонити в дитсадках, школах, вузах та інших навчальних закладах грошові, товарні збори, пропонування зробити внески до будь-якої структури, передбачати кримінальну відповідальність за такі дії. Наразі така практика корупційних дій присутня в усіх без винятку державних школах.

Влада

- Вся місцева влада в місті мусить належати міській раді, яка мусить обрати голову виконкому або мерові, який мусить сам набирати собі команду для рішення міських проблем, з ліквідацією міської ради, але не залишатися розшматованою між міською адміністрацією, міською радою та ще й міським головою, не призначатися згори.
- Вибори міської влади мусять відбуватися щороку, одночасно. Мер має обиратися в два тури, аби бути обраними більшістю населення міста.
- Конституція і законодавство мусять гарантувати для громадян повну безоплатність виборчих процедур для реалізації права обирати та бути обраними на державні посади всіх рівнів.
- Вибори до Київради та рад усіх рівнів мусять бути виключно пропорційними.
- Пропорційна система виборів до рад усіх рівнів не тільки не має бути скасована, а й навпаки має бути посилена. Фракції в радах мусять створюватись не за заявами депутатів, а автоматично, за Конституцією, відповідно до відданих виборцями голосів.
- Переходи із фракції до фракції та недотримання фракційної дисципліни мусять каратися виключенням депутатів із лав відповідної ради та негайним скасуванням усіх пільг.
- В Конституції мусить бути прописано, що вихід або невходження депутата у фракцію партії чи блоку, від якого депутат балотувався, означає, відповідно, складання ним депутатських повноважень або відмову від вступу в депутатські повноваження. Так само і виключення депутата з фракції означає складання ним депутатських повноважень.
- Партійні списки на виборах усіх рівнів мають бути відкритими.
- Всі офіційні документи Київради, міського голови, голови КМДА, управлінь мають обов’язково реєструватись в Мінюсті, друкуватись в офіційних вісниках, вступати в силу тільки після такого оприлюднення та друку в офіційному інтернет-виданні, за аналогією з загальнодержавною практикою. Щодо обов’язковості такого порядку має бути прийнято закон.
- Подробиці – у Концепції адміністративної реформи, яку я пропоную, з якою можна ознайомитися за посиланням: http://blog.meta.ua/~maxvoronin/posts/@341031/.

Різне

- В кожному мікрорайоні міста має бути виділена та огороджена територія для вигулу та вишколу домашніх тварин.
- Закон має зробити загальнодоступними стадіони, тренажерні, футбольні, тенісні майданчики шкіл. За платне надання таких майданчиків населенню чи організаціям має бути передбачено кримінальну відповідальність. Приклад – платне надання футбольної площадки на території 23-го інтернату на вулиці Салютній, про що можна легко дізнатись, попросивши відкрити замок, який висить на воротях футбольного та баскетбольного майданчиків, у охоронця в будці поблизу них.
- Кожен мікрорайон, парк має бути обладнаним туалетом.
- Від туалету в ботанічному саді…, якщо керівники Києва хоч раз в ньому побувають, самі зрозуміють стратегію.
- Всі парки мають бути освітленими.
- Всі парки повинні мати штат лісників-прибиральників, що на щоденній основі мають проводити обходи всієї території, а не тільки обладнаних сміттєвими урнами доріжок. Сміття має вивозитись спеціальним транспортом на зразок схеми вивозу сміття, що існує в житлових кварталах.
- Місця для пікніків в парках мають бути розроблені, затверджені міською владою та спеціально встановлені, включаючи урни, інші місця для збору сміття замість сьогодні існуючих хаотично, самовільно та халтурно зроблених, не обладнаних урнами, що роками (!) не прибираються.
- В правилах прибирання територій слід внести пункт про заборону підмітати землю. Бо двірники заради “чистоти” територій вимітають з зелених зон біля тротуарів і пішоходних доріжок геть весь родючий шар грунту разом із травою і навіть кущами.
- Має бути створено загальну базу даних громадян, в яку всі відповідні установи без участі громадян мусять вносити зміни, що стосуються їхніх пільг, соціального, сімейного стану, права на субсидії, таке інше. А громадяни мусять отримувати про ці зміни лише відповідні поштові повідомлення. Участь громадян може бути лише якщо вони самі вважають за краще особисто уточнити відповідні дані.
- Слід заборонити вимагати від громадян будь-які довідки для вирішення їхніх питань відповідними держорганами, ЖЕКами, таке інше.

Коментар до існуючої “Стратегії розвитку Києва до 2025 року”, що доступна за посиланням: http://www.kmv.gov.ua/strategy.asp

Замість стратегії презентовано звичайний яскравий агіт-плакат, прогнозні цифри на якому взяті зі стелі, а тому так само яскраві, а конкретних інноваційних задач та їх рішень нема жодного.

Для прикладу, теза про збільшення до 2025 року площі дорожнього покриття на 3 відсотки не тільки не грунтується на жодних правдоподібних розрахунках, але також ні на потребах міста, ні на можливостях забезпечення такого співвідношення.
Справжі ж і корисні для міста і містян положення Стратегії мають передусім грунтуватися на їх потребах.

Що вимагається від автодоріг в сучасному місті? – Забезпечення високої швидкості і безпечного пересування транспортних засобів по автодорогах, що виключає затори. Отже, показник, на який нам слід орієнтуватися – середня швидкість руху транспорту по автодорогах, що контролюються для вимірювання показника. Як досягти збільшення цього показника? В моєму документі містяться відповідні пропозиції: побудова підземних переходів та розв’язок, що забезпечить беззупинний рух по автотрасах міста; розширення проїзжої частини за рахунок демонтованих трамвайних шляхів; зміни в правилах дорожнього руху, що зумовить зменшення заторів від нагромадження громадського транспорту на зупинках, тощо. Це, окрім будівництва нових автошляхів та об’їзної і кільцьової доріг навкруги Києва, має забезпечити збільшення потрібного показника.

Від транспортної системи міста також вимагається забезпечення інвалідів на візках можливістю вільно пересуватися містом. В Стратегії ця проблема не вирішується. В моєму документі є пропозиція щодо закупівлі автобусів маршрутних таксі, обладнаними як мінімум одними великими дверима посередині салону з можливістю низької посадки.

Приклади, нажаль, можна продовжувати.

Отже, Стратегія має бути перероблена таким чином, щоб усі показники в ній випливали із шляхів вирішення справжніх, чутливих для міста і містян, проблем.

Єдине, що на цьому плакаті заслуговує на увагу – це обіцянки впровадження електронної реєстрації бізнесу.

Всі “діячі”, що створили цей плакат та назвали його “стратегією”, мають бути звільнені з посад. Це звичайні “очковтирателі” і “шапкозакидателі”.
Теги:  економіка, політика, конституційна реформа, місцева влада, бюджет, вибори, політичні партії, торгівля, демократія, голосування, комунальне господарство, охорона здоров’я, депутати, виборці, функціонування влади, корупція, взаємодія з владою, екологія, підприємництво, соціальний захист, ціни, кримінал, власність на землю, цінні папери, податкова політика, будівництво та архітектура,  0 комментариев     оставить комментарий

 vmax1
18.03.2009 20:49
Причини банківської кризи та відсутність реакції суспільства
Сьогодні немає сумніву щодо причин банківської кризи в Україні. Це, передусім, рішення НБУ, що порушують права вкладників. Заборони, мораторії на виплату вкладів є незаконними, протиправними, а отже недійсними.

Верховна Рада відмінила власну постанову про призначення голови НБУ, але з яких підстав?

Єдина підстава, яка могла бути легітимною, а саме перевищення вікового цензу на момент призначення пана Стельмаха, не була використана. Отже, політичні сили, які піарилися на бажанні звільнити Стельмаха, самі не бажали його звільняти.

Дія протизаконних нормативних актів і "лояльне" відношення до них з боку органів влади: Верховної Ради, Президента та прокуратури, які своїми рішеннями, в тому числі кадровими, могли вплинути на перебіг подій, дають прозорий сигнал клієнтам банків, теперішнім і потенціальним, про те, що з їх правами держава не рахується.

Через це віттік коштів з банківських установ і припинення нових надходжень буде продовжуватися.

Вирішення проблеми, як скоро не відбувається з боку Верховної Ради, Президента і прокуратури, може бути через звернення до суду з боку депутатів, політичних партій, громадських організацій щодо визнання недійсними незаконних рішень НБУ.

Чому до цього часу жодна політична сила, жоден депутат, жодна громадська організація не зробили такого кроку?
Теги:  економіка, інвестиції, сфера послуг, функціонування влади, підприємництво, права споживачів,  0 комментариев     оставить комментарий

 vmax1
17.03.2009 21:48
РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН

Наявні проблеми

КЗпП України не гарантує прав працівників і зобов’язань роботодавців, викладених в ньому. КЗпП України містить набір гасел і декларацій цих прав і обов’язків. Законодавство України потребує змін, що гарантують відповідні права та обов’язки через правові механізми, які прямо мусять бути закладені в КЗпП та інших законах. А саме:

Права простих громадян, працівників, захищені набагато гірше, ніж права держави, державних органів. В разі несплати податків держава застосовує чітко прописані в законодавстві санкції, силові заходи. В податковому, цивільному, кримінальному законодавстві закріплені економічні санкції і важелі, спрямовані на забезпечення дотримання законів, що захищають державу, гілки влади і її представників. Силові органи готові грудьми стати на захист державних установ, суди на самому високому рівні без затримок розглядають позови щодо захисту державних і корпоративних інтересів органів влади.

В той же час в разі порушення прав працівників їх не захищає ніхто. Нема жодних санкцій проти порушників прав людей. Лише нещодавно в законодавстві України з’явилася норма про кримінальну відповідальність за невиплату нарахованої зарплати. Більше – нічого.

Роботодавці тримають в своїх руках всі документи працівників, мають фінансові ресурси для порушення прав працівників, юридичного оформлення таких порушень, силового захисту порушень, тримають в своїх руках кошти, вкрадені ними у працівників, використовують ці кошти не за цільовим призначенням. Суди і виконавчі органи не в змозі забезпечити права працівників через неможливість довести їх документально і фінансово. Тотальна корупція в судах також дає переваги саме порушникам прав працівників – роботодавцям.

Нема державних органів, призначених для захисту прав працівників, що мають права, обов’язки і матеріальну зацікавленість у виявленні порушень, хоча б приблизно східні з правами, обов’язками і матеріальною зацікавленістю податкових органів і силових органів, що захищають державу, владні органи і їх представників.

Подивімося на власну практику відносин з роботодавцями, розпитаймо членів власних родин, друзів і знайомих, познайомимося з повідомленнями ЗМІ і ми побачимо, що права працівників в більшій чи меншій мірі порушуються повсюдно. За 99,9% всіх цих порушень роботодавці не несуть фактично жодної відповідальності!

Пропоновані заходи

  • Прирівняти законодавчо відповідальність за затримку виплати зарплати та інших виплат, передбачених трудовим законодавством, до відповідальності за затримку сплати податків з відповідним нарахуванням пені і штрафів, взисканням недоїмки до бюджету з ціллю термінової видачі вказаних коштів постраждалим працівникам через установи, скажімо, “Збербанку”, з віднесенням витрат на послуги банку на рахунок винного роботодавця.
  • Зобов’язати законодавчо роботодавців не рідше, ніж однин раз на місяць проводити нарахування зарплати працівникам із зазначенням крайнього терміну, скажімо, до 5-го числа наступного місяця.
  • Встановити законом відповідальність за ненарахування зарплати та інших виплат, передбачених трудовим законодавством, в розрізі працівників, в розмірі зарплати, нарахувань на ФОП або зарплати конкретного працівника, пені та штрафів за затримку виплати зарплати.
  • Розрахунок такої зарплати має бути закріплено в розмірах, передбачених трудовим законодавством, або, якщо це не можливо, виходячи з середньої зарплати по Україні, що склалася за минулий місяць.
  • Отримані таким чином в бюджет кошти мають іти на виплату відповідної заборгованості постраждалим працівникам через установи, скажімо, “Збербанку”.
  • Зобов’язати роботодавців щомісячно надавати звіти контролюючому органу про нараховану, виплачену, депоновану зарплату, лікарняні, інші платежі, передбачені трудовим законодавством, про виплату боргів по зарплатних платежах в розрізі працівників.
  • Заборонити законом укладання нетрудових угод між роботодавцем та фізичною особою, якщо вона не є приватним підприємцем.
Таким чином збережуться і забезпечаться всі гарантії працівникам, що гарантовані трудовим законодавством. І не можна буде нарахувати працівникам суми, що менше мінімальної зарплати.

  • Зобов’язати законом проводити нарахування працівникам зарплати в обсягах не менше мінімальної навіть за умови підтвердження табелем чи іншим документом відсутності працівника на роботі. Виключення можуть становити тільки місяці, в які працівники були прийняті, або звільнені з роботи.
Це один з поширених шляхів зловживань з боку роботодавців.

  • Скасувати необхідність колективного договору як нереалістичного.
  • Встановити, що при прийманні на роботу, при переміщенні та звільненні, в інших випадках, передбачених трудовим законодавством, роботодавець зобов’язаний видати йому на руки під розписку наказ, а в випадку прийняття на роботу:
  • Один екземпляр колективного договору (якщо не буде скасований);
  • Один екземпляр трудового договору (контракту);
  • Один екземпляр наказу про прийняття на роботу з обов’язковим зазначенням окладу, або інших конкретних умов оплати праці;
  • Один екземпляр посадової інструкції;
  • Один екземпляр інструкції з техніки безпеки.
  • Розписки про передачу вказаних документів мають створюватись не менше, ніж в двох екземплярах. Один залишається в роботодавця, інший – передається контролюючому органу разом із звітом.
  • Неподання повного об’єму докуменнтів має бути підставою для контролюючого органу не прийняти звіт.
  • Трудові книжки мають вестися в двох екземплярах, кожний запис вимагає підпису:
  • на екземплярі працівника – інспектора по кадрах або іншого уповноваженого працівника;
  • на екземплярі роботодавця – інспектора по кадрах або іншого уповноваженого працівника та самого працівника.
  • Всі записи в екземплярі трудової книжки роботодавця, що не підкріплені підписом працівника, не дійсні, не дійсні і записи в екземплярі працівника, не підкріплені підписом представника роботодавця. Не дійсні також всі записи в екземплярі трудової книжки роботодавця, які не містяться в екземплярі працівника.
Така постановка питання дозволить виключити можливість шантажу працівника з боку роботодавця, а також варіант “загублення” трудової книжки роботодавцем.

Дотримання прав працівників не мненш важлива справа для держави, ніж надходження податків до бюджету, тому органи контролю за дотриманням цих прав мають бути не менш міцними, ніж податкові органи.
Теги:  взаємодія з владою, підприємництво, соціальний захист, податкова політика,  0 комментариев     оставить комментарий

 vmax1
10.03.2009 18:32
РЕФОРМУВАННЯ ПЕНСІЙНОГО І СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНИХ СОЦІАЛЬНИХ ФОНДІВ
КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ПЕНСІЙНОГО І СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНИХ СОЦІАЛЬНИХ ФОНДІВ

Наявні проблеми

   Розміром пенсійних внесків не задоволені ані працівники, з заробітків яких вираховуються величезні відсотки, ані бізнес, що вимушений не показувати в офіційному обліку більшу частину зарплати, а в обліку фігурує лише мінімальна, а то і менша сума зарплати.
   Існує поріг зарплати, вище якого пенсійні внески не нараховуються.
   Враховуючи величезні відсотки оподаткування фонду зарплати та обмеження розміру зарплати для пенсій, Пенсійний фонд отримує викривлену звітність та мізерні суми в порівнянні зі справжнім розміром фонду зарплати в Україні.
   Отже, єдиним важелем, здатним хоч якось примусити до збільшення пенсійних внесків, залишилося збільшення рівня мінімальної зарплати. Адже, саме від неї вибудовується система офіційної зарплати на підприємствах.
   Замість того, аби сприяти та всіляко заохочувати до офіційного обліку і збільшення зарплати, пенсійна система України навмисно примушує як простих людей, так і бізнес порушувати закон, мати і платити неофіційну зарплату.
   В той час, як складність обліку оподаткування зарплати та величезні розміри оподаткування та нарахування обов’язкових внесків до різноманітних державних фондів соціального страхування не вигідні бізнесу і працівникам, вони вигідні самим цим фондам. Кожен вид внесків вимагає для свого адміністрування окремого фонду чи відділу з відповідним штатом працівників, приміщень, оргтехніки та іншого майна, відповідного фінансування, євроремонтів та дорогих автомобілів на всіх рівнях: від місцевого до загальнодержавного, штату “аналітиків”, призваних видумувати нові і нові зміни до і без того складного пенсійного і соціального законодавства, змінювати номери рахунків, робити інші пакості для платників внесків, нарешті, це годівниця для хабарників.

Вирішенню цих та ряду інших проблем присвячена Концепція реформування податкової та бюджетної системи. Тому в цій концепції зосереджено лише те, що залишається окрім реформи оподаткування.

   Пенсійна система України не задовільняє і більшість пенсіонерів.
   Законодавство про пенсійне страхування регулюється десятками різних законів. Через це пенсійне забезпечення дуже різниться у різних категорій громадян, що породило вже соціальну нерівність серед пенсіонерів. Одні жирують і мають кількатисячну, а то і багатотисячну пенсію за державний кошт, а інші – ледь зводять кінці з кінцями.
    “Нові українці”, бізнесмени, чиновники, держслужбовці, виходячи на пенсію, маючи високі офіційні та неофіційні заробітки, отримують в рази, десятки разів більші суми пенсійних виплат, ніж прості вчителі, лікарі, інженери, робітники, а тим більше домогосподарки, що присвятили кращі роки свого життя вихованню дітей. Вони вимушені задовільнятися мінімальними розмірами пенсії та мінімальним стажем. Домогосподарки навіть на державні субсидії не можуть розраховувати, оскільки не можуть надати довідок про розмір заробітків! (Вирішенню питання призначення справедливих державних субсидій присвячена Концепція реформування системи надання житлових субсидій.)
    Окрім розмірів виплат та внесків існує ще проблема монопольного становища на ринку пенсійних послуг державного Пенсійного фонду України, яке підтримується українським законодавством.
   Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування окрім того, що пов’язує розмір пенсійного забезпечення з розміром внесків та колишнім статусом пенсіонера у суспільстві замість пов’язування їх з потребами пенсіонерів, з одного боку змушує зарплату іти в тінь, а з іншого – заперечує в принципі можливість конкуренції з боку недержавних пенсійних фондів.

Пропоновані заходи

  • Зробити державні соціальні фонди лише отримувачами коштів від бюджету, підрозділами казначейства.
  • Соціальні фонди не мають збирати і адмініструвати страхові внески та приймати звітність.
  • Зробити державний пенсійний фонд самостійним та рівноправним з недержавними пенсійними фондами.
  • Державні пенсійні та соціальні виплати мають становити законодавчо затверджений відсоток від видаткової частини держбюджету.
  • Державна бюджетна пенсія має бути однаковою для всіх, незалежно від того чи сплачувались внески. Пільги мають бути в відсотках від суми загальної пенсії.
  • Збільшення розмірів пенсії має бути виключно на добровільних засадах, за рахунок небюджетних державних і недержавних пенсійних фондів.
Соціальне страхування громадян має здійснюватись за рахунок бюджетних коштів і не має залежати від рівня зарплати конкретної людини або від сум сплачених нею соціальних внесків.
Як цього досягти можно зрозуміти з положень Концепції податкової та бюджетної реформи.
Всі люди похилого віку мають однакові потреби в повноцінному харчуванні, забезпеченні їх предметами першої необхідності, ліками та іншим.
Держава не має морального права робити серед цих людей винятки, розповсюджувати майнову нерівність та заздрість ще й на сферу соціального захисту!
До того часу, доки в Україні мінімальна пенсія та середня пенсія дуже наближені, ми можемо встигнути перейти на пропоновану нову систему державного пенсійного забезпечення. А якщо державні пенсіонери, що сьогодні отримують пенсію на рівні декількох тисяч гривень, почнуть отримувати пенсію на рівних з іншими, ми будемо мати середню, її ж мінімальну, пенсію більшу, ніж у абсолютної більшості пенсіонерів в Україні. Отже, ми не розчаруємо людей.
Громадяни, що вважають, що можуть претендувати на більше, можуть здійснювати соціальне страхування виключно на добровільних засадах, через участь у самостійних страхових, в тому числі пенсійних, фондах, на конкурентних засадах.
  • Сума нарахувань лікарняних не має залежати від трудового стажу працівника.
    Адже так само від трудового стажу хворого не залежать ціни на ліки.
  • Не вводити систему обов’язкової страхової медицини.
Це порушує право незастрахованих громадян на медичне обслуговування!
Вирішенню цієї та ряду інших проблем присвячена Концепція медичної реформи.
  • Відмова в наданні будь-яких соціальних послуг, гарантованих конституцією та законами України, як то: безкоштовне навчання, отримання медичних послуг, пенсійне забезпечення, соціальна допомога та інше має бути заборонена:
Всі люди мають рівні права на соціальний захист!
Теги:  економіка, бюджет, охорона здоров’я, підприємництво, соціальний захист, податкова політика, антимонопольна політика,  0 комментариев     оставить комментарий

 vmax1
09.03.2009 14:08
РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ТА БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ
КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ТА БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ

Наявні проблеми 1

Податкова система України перевантажена різними видами податків та зборів.
Податковий облік занадто складний навіть для досвідчених спеціалістів з обліку.
Правильність ведення податкового обліку вимагає від СПД значних витрат на кваліфіковані кадри, консультації, підвищення кваліфікації кадрів, тощо.

В той час, як складність податкового обліку не вигідна СПД і простим громадянам, вона вигідна фіскальним органам влади. Кожен вид податку вимагає для свого адміністрування окремого відділу з відповідним штатом працівників, приміщень, оргтехніки та іншого майна, відповідного фінансування, євроремонтів та дорогих автомобілів на всіх рівнях: від місцевого до загальнодержавного, штату “аналітиків”, призваних видумувати нові і нові зміни до і без того складного податкового законодавства, змінювати номери бюджетних рахунків, робити інші пакості для платників податків, нарешті, це годівниця для хабарників.

Податок на додану вартість перевантажений пільгами. Норма щодо повернення ПДВ платникам надає державі неприродньої функції.

Податкова система України – нераціональна. Додана вартість, створювана економікою України, обкладається десятками видів різноманітних податків.
Більше того, саме та частина доданої вартості, яка направляється на ФОП працівників та прибуток, обкладається податками та зборами найбільше. Замість того, щоб боротися з тіньовими доходами і тіньовою зарплатою, спонукати СПД до збільшення ФОП та прибутку і правильного відображення їх в обліку, податкова система України спонукає до зворотнього.

Податкова система містить податки, які можна назвати паразитичними. Приклад – акциз на продукти харчування та паливо. В той час, як справжнє призначення акцизного збору – оподаткування суспільно небезпечних товарів: алкогольних та тютюнових виробів, тощо.

Пропоновані заходи. Загальне

  • Залишити з усіх податків один основний – ПДВ (Податок на Додану Вартість, що, грубо кажучи, має базою прибуток та фонд оплати праці), або залишити два основних податки для бізнесу: податок на прибуток підприємств (включаючи дивіденди) та ПДФО (включаючи оплату лікарняних та добових за відрядження) за єдиною ставкою – 20%. Надалі використовуватиметься термін ПДВ.
Перевага ПДВ — вхідний ПДВ на імпорт. Він дозволяє перешкодити вимиванню коштів з України без сплати податків.
  • Відмінити всі інші податки і збори окрім акцизу, митних зборів та ренти. В тому числі акциз на паливо, державне мито, єдиний, фіксований податки, ринковий збір, обов’язкові соціальні збори і все інше.
Статистика показує, що доходна частина бюджету становить близько 30% від ВВП, тобто доданої вартості, створюваної економікою України. Приблизно 1/3 доходів бюджету дають митні збори. Отже, ПДВ за ставкою 20% має покривати 2/3 доходної частини бюджету.
  • Ставка податку мусить бути єдиною, 20%, для будь-якого доходу: юридичних чи фізичних осіб.
  • Банки повинні сплачувати ПДВ так само, як і всі інші СПД.
Фонд зарплати та прибуток не мають оподатковуватись декілька разів: податок на прибуток, ПДВ, нарахування на та відрахування з ФОП, податок на доходи фізичних осіб, комунальний податок, тощо. Тільки такий підхід дасть шанс вивести зарплату та й взагалі доходи бізнесу в Україні з тіні.
База стягнення податків - прибуток і фонд оплати праці (сукупно додана вартість). Отже, всі інші податки та платежі дублюють оподаткування цієї бази.
Багаточисельна армія податківців, спеціалістів фондів соціального страхування разом з їх колосальною матеріальною базою стануть не потрібні. Їх можна буде використати більш ефективно. Наприклад, для посилення служб, що інспектують дотримання трудового законодавства відповідно до положень Концепції реформування трудових правовідносин.
  • Головна вада ПДВ, а саме — нульова ставка, повернення ПДВ, та пільги мусять бути відмінені.
  • Стимулювання СПД, що займаються експортом, мусить відбуватися за допомогою менш радикальних пільг, зав’язаних на конкретні мікроекономічні показники СПД, інших економічних інструментів.
Повернення податків платникам є неприродньою функцією для бюджету.
  • Дозволити використовувати від'ємний ПДВ або збитки необмежений період часу для відповідного зменшення оподатковуваної бази майбутніх періодів.
  • Дозволити залік всіх податків і зборів без обмежень.
  • Відмінити так звані “лікарняні підприємства”. Лікарняні на 100% має оплачувати бюджет.
  • Нарахування лікарняних не має залежати від трудового стажу працівника.
Адже ціни на ліки від трудового стажу хворого теж не залежать.
  • Доходи громадян, зарплата чи від підприємницької діяльності, мають обкладатись податками на рівних з бізнесовими структурами, за однаковою ставкою.
Підприємці, що не ведуть бухобліку товарів, зарплати та податків, що, принаймні, за наявними паперами, не сплачують податок, мають поступитися місцем тим, хто працює легально.
  • Декларування доходів фізичних осіб, що не є зарплатою, автоматично має бути підставою для державної реєстрації цієї особи суб’єктом підприємницької діяльності.
  • Конституційно закріпити заборону на введення будь-яких нових податків, зборів та податкових нововведень окрім зміни ставки податку та пільгових мікроекономічних параметрів.
  • Не збирати податків з імпорту інвестицій.
  • Не порушувати принципу сплати консолідованого податку.
  • Ні в якому випадку не вводити в дію Податковий кодекс в теперішньому варіанті, кількість сторінок якого вже сьогодні перевищує 400 (!!!).
Цей податковий кодекс - засіб, яким узаконюється складність податкового законодавства.
  • Податкова адміністрація, як і КРУ, мусять бути підпорядкованими міністерству фінансів.
  • ДК підприємництва мусить мати право призупиняти будь-яке нормативне рішення міністерств та відомств, доки рішення по даному спірному питанню не буде прийнято на засіданні уряду, а також трактувати та розробляти податкове законодавство.
Звітність

  • Відмінити будь-яку звітність щодо будь-яких інших податків та зборів.
  • Забрати в податкової та інших служб функцію з приймання податкової звітності. Вся звітність, податкова та бухгалтерська, має надходити до управлінь статистики.
Вигоди від такого рішення очевидні. Зараз бухгалтери носять папери до N-ної кількості установ, а в разі реалізації реформи – лише до управлінь статистики.
Для держбюджету від реалізації реформи пряма вигода: не потрібно годувати цілу армію людей, що тільки тим і займаються, що приймають та обробляють звіти, а інші – вигадують та перевигадують нові і нові.
База даних усієї звітності в державі нарешті зосередиться в одних руках.
  • Для зручності приміщення та майно податкових органів, призначені для приймання звітності, мусить перейти у підпорядкування органів статистики.
  • Місця приймання звітності мусять розташовуватися у відповідності до віддаленості від розташування СПД в даній місцевості і бути в кількості, розрахованій по кількості СПД в даній місцевості, а не за адміністративно-територіальною ознакою.
З величезними чергами в місцях приймання звітності слід покінчити.
  • Зобов’язати роботодавців щомісячно надавати звіти контролюючому органу про нараховану, виплачену, депоновану зарплату, лікарняні, інші платежі, передбачені трудовим законодавством, про виплату боргів по зарплатних платежах в розрізі працівників. Такі звіти можуть бути складовою частиною звітності з ПДВ.
Подробиці з такого роду звітів містяться в Концепції реформування трудових правовідносин.
  • Податкові декларації зробити тільки щомісячними з терміном здачі до 20-го числа, наступного після звітного, місяця.
Податковий календар також має бути максимально спрощеним.
  • Дозволеною датою надходження звітності до органу, що приймає звітність, поштою, має бути останній термін здачі, а не 10 днів до останнього терміну здачі, як сьогодні.
Це зрівняє в правах платників податків, що звітуються напряму, з тими, що звітуються поштою. Податкове законодавство мусить бути лояльним до платників, а не до перевіряльників.
  • Дозволити не подавати будь-якої звітності за письмовою заявою платника в разі відсутності доходу від підприємницької діяльності.
Різниця зрозуміла: платник подає заяву і може більше взагалі не носити звітів.

Сплата і розподіл податків

  • Заборонити законом змінювати реквізити податкових платежів інакше, як за спеціальною постановою Кабінету Міністрів і не частіше, ніж раз на рік.
  • Не вважати помилкове надходження податкових платежів на інші рахунки казначейства неоплатою податку.
  • Було б непогано ввести норму, згідно з якою збільшення на протязі року реальних загальних бюджетних надходжень на кожні 10% спричиняло б зменшення наступного року ставки ПДВ на 1%. Конкретні цифри можуть варіюватись.
Така норма дозволить поступово та виправдано зменшувати рівень податкового тягаря.
  • Податок в бюджет має справлятися виключно на один рахунок. Після чого вже казначейство має ділити кошти між державним та місцевими бюджетами за єдиним для всіх регіонів правилом.
  • Максимально зменшити можливості місцевих бюджетів для витрачання коштів. Саме там найбільше зловживань та нецільового використання, за яким практично неможливо вслідкувати. Чим менше розпорядників коштів, тим краще, тим простіше їх проконтролювати.
До того ж, цілі, призначення платежів з місцевих бюджетів можуть бути надуманими. Отже, кошти бюджету передусім мають розподілятись за галузевим принципом.
  • Жорстко прописати в законодавстві можливі статті витрат для місцевих бюджетів.
  • Вивести комунальну сферу, громадський транспорт та ціноутворення з відання місцевих бюджетів. Комунальна сфера має бути в віданні споживачів комунальних послуг через щорічну виборність посад начальників ЖЕКів та розпаювання майна управлінь житлового господарства, ЖЕКів між мешканцями. А ціноутворення має бути ринковим, вільним, без будь-яких обмежень.
Потрапляння грошей до місцевих бюджетів не гарантує їх раціонального та цільового використання. Та й цілі часто можуть бути надуманими. Тому їх необхідно максимально детально виписати в бюджетному законодавстві, контролювати витрачання, в тому числі технічними засобами, не сподіваючись на сумлінність працівників бюджетної та банківської сфери.
Місцеві органи влади не мають контролювати ціноутворення на транспорті, надавати транспортникам ліцензії, а бюджетні кошти не мають іти на “підтримання штанів” комунальних транспортників. Якщо не можуть впоратись, мають банкрутувати та сходити з дороги.

Податкові пільги

  • Податкові пільги мають обчислюватись в відсотках від суми податку, але не більше суми, витраченої платником на пільгові статті замість зменшувати оподатковувану базу.
  • Податкові пільги мають бути зав’язані на динаміку мікроекономічних показників платників, таких як рентабельність, плинність кадрів, створення нових робочих місць, матеріалоємність, використання енергоресурсів, особливо пов’язаних з «критичним імпортом», використання альтернативних енергоресурсів, темпи зростання цін для внутрішнього ринку, експорт, відсоток бартера в розрахунках, виробництво товарів і послуг, що мають приорітетне економічне, соціальне значення, та інші.
  • Такі приорітетні показники та відповідні пільги мають бути спеціально розроблені.
Зав'язка рівня оподаткування на мікроекономічні показники СПД стане стимулом до інноваційної моделі розвитку виробництва та до легалізації бізнесу.
  • Податковий облік основних засобів (в тому числі в сенсі отримання пільг з оподаткуваня) не має відрізнятись від бухгалтерського.
Державні чиновники мають турботитись не про те, як зібрати більше податків, а як заохотити підприємства переозброювати власні виробництва.

Реєстрація

  • Відмінити плату за держреєстрацію, зміни чи скасування держреєстрації СПД та підприємств.
  • Не вимагати для реєстрації нотаріальної завірки документів.
  • Відмінити будь-яку окрему реєстрацію платників ПДВ, єдиного податку, реєстрацію в фондах, податковій міліції, таке інше, оплату за таку реєстрацію.
Наявні проблеми 2

Податкова система України досі містить норми, відповідно до яких СПД мусить платити деякі види податків наперед, ще до того, як заробив хоча б одну гривню! Це стосується єдиного податку, авансових платежів з деяких інших видів податків, які за певних умов СПД мусить платити.
Податкова система України містить норми, відповідно до яких СПД мають податкові зобов’язання незалежно від отримання доходів чи навіть збитковості. Це стосується пресловутої плати за землю.
Отже, СПД, що працюють у сільському господарстві, великі промислові підприємства постійно знаходяться під ризиком у разі неврожаю чи кризи стати боржниками ще й перед податковою. А тепер плата за землю вимиває обігові кошти СПД.

Пропоновані заходи

  • Відмінити всі норми, згідно яких податки можуть справлятись наперед, або не залежати від отримання оподатковуваного доходу.
Не можна заганяти в тінь доходи підприємців-початківців обмеженнями по єдиному чи фіксованому податку. Ясно, що ніхто не буде платити податки до того, як щось заробить. Натомість така норма робить з усіх підприємців злочинцями з самого початку діяльності.
Не можна викручувати руки у великих промислових підприємств, що і без податку на землю ледь зводять кінці з кінцями. Візьміть для прикладу “АТЕК” в Києві…
Не можна ставити в важке становище селян, якщо раптом рік видасться неврожайним, а сума податкових зобов’язань з податку на землю – не зменшиться.
  • Не вводити податок з продажу, оскільки він є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, які “накручують” низьку маржу, щодо виробничих підприємств з великою долею матеріальних витрат та витрат на зарплату. В той час, як держава має всіляко підтримувати таких суб’єктів. Вони є соціально корисними для України.
В цьому випадку сума лише цього податку буде більше, ніж вся додана вартість, створена СПД без врахування податку з продажу, податкові зобов’язання з’являться навіть по операціях, на яких буде нульова рентабельність, або збиток.

Наявні проблеми 3

Податкова система України покладає податковий тягар на населення, яке не виробляє доданої вартості, а споживає, замість того, щоб весь податковий тягар покладати на бізнес, де додана вартість створюється.
Створюється жахлива ситуація, коли навіть за умови відсутності доходів частина населення буде мати податкові зобов'язання! Це передусім стосується податку на нерухомість та податок з власників транспортних засобів.
Але те саме стосується плати населення за послуги монопольних підприємств, що надають комунальні послуги, послуги з поховання (!), тощо.
Більше того, податковий тягар, який держава примушує нести населеня, порушує права людей:
  • Люди мусять платити державне мито за отримання паспортів, без яких не можна обійтись в Україні.
  • Люди мусять платити податки за здійснення будь-яких необхідних нотаріальних дій, за зміну місця проживання при купівлі-продажу нерухомості, навіть за оформлення спадщини!
  • Люди мусять платити державі за судочинство! Без грошей жоден суд людину не захистить!
Список можна продовжувати.

Пропоновані заходи

  • Податки має сплачувати тільки бізнес.
  • Відмінити оподаткування продажу нерухомості фізичними особами.
Це порушення права на свободу пересування. Більшість людей продають та купують житло заради зміни місця проживання. Податок заганяє ринок в тінь, тобто робить з людей злочинців.
Люди не мусять сплачувати податок за зміну місця проживання.
Інше питання - комерсанти.
  • Слід поставити умовою, коли дохід від продажу нерухомості буде неоподатковуваним, одна купівля та продаж тої самої нерухомості за триста шістдесят п’ять днів або обмін нерухомості, та запровадити збирання 20% ПДВ лише з різниці між сумою купівлі та продажу.
  • Відмінити оподаткування наслідування, дарування нерухомості фізичними особами.
Не можна вважати моральним становище, коли люди, в яких в сім’ях горе, що поховали своїх рідних, не можуть отримати спадщину через те, що сума податку на спадщину перебільшує суму їх доходу, а, враховуючи ціни на нерухомість, то й багатократно.
І кому ж ця спадщина тоді дістанеться? Ясно: державі, або більш грошовитим спадкоємцям!
  • Ні в якому випадку не вводити податок на нерухомість.
Ринок нерухомості буде загнано в тінь. А нюанси податкового законодавства податкові органи будуть використовувати проти бідних людей, скажімо, спадкоємців, або тих, що втратять джерела колишніх доходів і будуть змушені ще й продавати власне житло, щоб не платити цей безглуздий податок.
Податок на нерухомість з розрахунку 0,1% від вартості майна, що перевищує 100’000,00 грн., буде стосуватися і більшості простих громадян. Адже вартість часток у володінні більшості сімей в успадкованих чи приватизованих квартирах в містах України досягає цієї суми.
  • Слід обкладати ПДВ з більшою відсотковою ставкою, наприклад, 30%, з операцій продажу кінцевому споживачу дорогих автомобілів чи будинків та інших предметів розкошу, доходів ігрового бізнесу, букмекерських контор, тощо.
Такий підхід є справедливим, оскільки покладає податковий тягар на ті структури, які
виробляють додану вартість, а не споживають її, а отже вже сплатили податки.
Такий підхід не містить небезпеки соціального невдоволення, яке ми вже побачили при спробах ввести податок на нерухомість, або збільшення транспортного збору.

Наявні проблеми 4

В податковому і банківському законодавстві існує лазейка – дозволеність знімати грошові кошти з рахунків СПД в банках на господарчі потреби, на покриття видатків на відрядження, лікарняні без оплати податків. Внаслідок чого власники таких СПД, назвемо їх фірмами-одноденками, знімають значні суми з рахунків і повністю їх спорожняють. Готівка ділиться між подільниками, а борги вішаються на СПД, яке володіє рахунком, і яке більше ніколи не буде здійснювати підприємницьку діяльність.

Пропоновані заходи

  • Для рішення цієї проблеми слід ввести обов’язковість сплати 20% від суми списання готівки та сум, що направляються на зарплату, дивіденди, добові, лікарняні, господарчі потреби шляхом безготівкового перерахунку в якості ПДВ, або, відповідно, податків на прибуток підприємств чи податку на доходи фізичних осіб в день таких платежів, а в випадку затримки виплати – не пізніше, ніж на 15-й день з місяця їх нарахування.
  • Якщо призначенням є зарплата, оплата лікарняних, дивіденди, добові на відрядження, то ПДВ сплачується до бюджету в день списання з розрахункового рахунку Покупця.
  • Якщо призначення – господарчі потреби, ПДВ сплачується на розрахунковий рахунок постачальника товарів, послуг (далі – Постачальника), відповідно до податкових накладних Постачальника.
  • В цьому випадку Постачальник відпускає товари та послуги за готівку за ціною без ПДВ, видає Покупцю податкову накладну на повну суму з ПДВ в 3-х примірниках (третій примірник – банку).
  • Підзвітна особа звітується перед Покупцем авансовим звітом на суму без ПДВ.
  • Покупець списує з розрахункового рахунку кошти для розрахунку з підзвітною особою без ПДВ і сплачує 20% ПДВ від цієї суми на розрахунковий рахунок Постачальника.
  • В випадку авансового списання коштів з розрахункового рахунку Покупця, 20% ПДВ перераховуються на спеціальний рахунок в банку, з якого будуть списані на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно до податкової накладної Постачальника на дату отримання її банком.
  • Отже, кожний платник ПДВ мусить мати спеціальний рахунок в банку, підзвітний податковій, для тимчасового зберігання сум ПДВ, сплачених при отриманнні авансових сум з призначенням господарчі потреби чи відрядження окрім добових.
  • Один примірник податкової накладної віддається банку для підтвердження платежу.
  • Банк щомісячно звітує перед управлінням статистики про суми, Покупців, Постачальників та рахунки, з яких і на які було перераховано ПДВ.
  • Банк, що дозволив провести сплату вказаних вище платежів без попередньої оплати 20% ПДВ, вважається винним в порушенні податкового та банківського законодавства і мусить сплатити передбачені законодавством для таких випадків штрафні санкції, а в випадку дійсного злочинного використання таких коштів, на банк має бути обернено всі збитки держави та третіх осіб, пов’язані з наслідками таких операцій. В випадку повторного порушення вказаної норми банк повинен бути позбавленим права здійснювати банківську діяльність.
  • Дебетовий та кредитовий ПДВ обліковується Постачальником та Покупцем на дату оплати ПДВ з розрахункового рахунку Покупця та отримання ПДВ на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно.
  • Наявність дебетового сальдо ПДВ у покупця не може служити підставою для несплати 20% ПДВ по вищевказаних операціях.
Така схема дозволить:
  • попередити списання коштів з розрахункового рахунку СПД без попередньої оплати податків;
  • вести справедливий облік ПДВ у Покупців і Постачальників;
  • ризиковість схеми для Постачальників дозволить знизити зацікавленість у торгівлі за готівку та буде сприяти торгівлі саме за безготівковим розрахунком, що буде мати сприятливий вплив на легальну економіку.
Це разом з забороною єдиного податку для підприємців буде засобом проти ухиляння від оподаткування через “фірми-одноденки” та СПД на єдиному податку, які замість бюджету отримують гроші за “конвертацію”.

Наявні проблеми 5

Податкова система України містить ще ряд прогалин, завдяки яким СПД ухиляються від оподаткування.
Це передусім нерівність оподаткування для СПД, що діють за звичайною системою оподаткування та спрощеною. Чимало СПД-підприємців на спрощеній системі оподаткування працюють в якості “конвертаційних центрів”.
Ще одна лазейка – продаж неіснуючих товарів і послуг на користь СПД, зареєстрованих в оффшорних зонах чи взагалі за кордоном, або реальних товарів і послуг за заниженими цінами або перерахування коштів на їх рахунки за надумані послуги, неіснуючі товари, або реальних за завищеними цінами з ціллю зменшити базу для оподаткування в Україні.
Ще одна лазейка – нерівність між оподаткуванням ФОП і прибутку, в тому числі дивідендів. Отже, власникам СПД вигідніше розподіляти між працівниками власні дивіденди в конвертах, а зарплату залишати на мінімальному рівні.

Податкова система України надає невиправдані преференції для СПД, зареєстрованих в оффшорних зонах та спеціальних економічних зонах на території України. СПД, що діють на території України, поставлені в нерівні умови. Порушено один з основних принципів сприяння держави бізнесу – принцип рівності всіх учасників.
В той же час, СПД та їх закордонні учасники інвестували в Україну саме під такі пільгові умови. Примусове скасування СЕЗ порушуватиме права інвесторів.

Пропоновані заходи

  • Скасувати вільні економічні зони, але поступово, так, щоб не порушити права інвесторів. Вони мусять добровільно зробити свій вибір на користь скасування пільг по ВЕЗ, або залишитися на старій системі оподаткування, включаючи всі податки і збори, які відміняються, та за тими ж ставками, що діють нині, окрім прибуткового податку з громадян, що має стати все ж 20% замість 13%.
  • Заборонити будь-яку економічну діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих в оффшорних зонах, за виключенням інвестування.
Спрощена система оподаткування, спеціальні економічні зони, можливість ухиляння від оподаткування та вимивання коштів і ресурсів через оффшорні зони мусять бути відмінені.
Якщо доходи юридичних чи фізичних осіб будуть оподатковуватись за різними ставками оподаткування, доходи і зарплати не стануть легальними.
Всі господарюючі суб’єкти, платники податків мають перебувати в рівних умовах.
  • Суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані в оффшорних зонах, не можуть бути отримувачами будь-якої продукції, товарів та послуг з території України.
Наявні проблеми 6

Діяльність інтернет-платіжних систем, отримання доходів через ці системи громадянами та СПД не регулюється законодавством і ніяк не відслідковується.

Через повну безконтрольність інтернет-бізнес в Україні взагалі не оподатковується.

З іншого боку, СПД, що бажають працювати чесно, на законних підставах, не мають такої можливості через законодавчу неврегульованість, а отже небезпеку трактування їх дій щодо податкового обліку в інтернет-бізнесі проти них.

Постанови НБУ щодо надання права на здійснення інтернет-платежів на території України лише банкам ставлять під сумнів легальність, роблять ризикованим здійснення операцій за допомогою платіжних систем, що є на сьогодні популярні в Україні, але не є банківськими установами.

Через кризові явища в сфері банківського кредитування потерпіли фіаско банківські установи, що потягнуло за собою також кризу платежів СПД, кошти яких залишились замороженими на рахунках фінансово неспроможних банківських установ.

Проте, через складність подолання бар’єрних обмежень при реєстрації банківських установ конкуренція на ринку банківських послуг обмежена. СПД стали заручниками незаконного пробанківського протекціонізму в політиці НБУ та штучно створених криз.

Пропоновані заходи

  • Інтернет-проекти мусять безоплатно реєструватися в спеціальній інтернет-системі міністерства статистики (податкової служби) (далі Системі), через яку і мають проводитись розрахунки (доходи і видатки) інтернет-проектів, сплата податків. На підставі даних Системи має проводитися розрахунок податкових зобов’язань власників інтернет-проектів.
  • Доходи і видатки СПД, проведені через Систему, мусять мати юридичну силу для врахування їх в податковому та бухгалтерському обліку на рівних із існуючими системами оподаткування.
  • Всі інтернет-проекти на території України, що отримують доход, мусять належати виключно офіційно зареєстрованим СПД.
  • В цій Системі мають зареєструватися всі платіжні системи та інтернет-провайдери, що хочуть діяти на території України, проводити всі розрахунки через цю Систему. В іншому випадку їх діяльність на території України мусить бути заборонена і заблокована технічними засобами.
  • Інтернет-провайдери мусять бути зобов’язаними надавати хостинг-послуги або використовуючи звичайну систему грошових розрахунків та документальне оформлення, або через зареєстровані у Системі платіжні системи. В іншому випадку діяльність таких провайдерів на території України мусить бути заборонена.
  • Всі інтернет-проекти, які отримують доход в Україні минаючи цю Систему, мусять вважатися нелегальними та підлягати примусовому закриттю.
  • Треба законодавчо заборонити на території України перевід інтернет-грошей в готівку чи безготівкові гроші оминаючи Систему.
  • Вимоги до Системи мусять містити в собі ідентифікацію СПД, що проводять розрахунки, платіжних чи банківських систем, що забезпечують ці розрахунки, ідентифікацію призначення платежу, підсумовування в розрізі часових відрізків, СПД, призначення платежів, фіксацію сплачених податків, фіксацію результатів податкової звітності СПД, в тому числі в розрізі тої, що стосується інтернет-бізнесу, відображення всіх даних в режимі реального часу, захищеність даних, доступність Системи для оплати податків та відображення звітності для будь-якого СПД, в тому числі щодо операцій, що не стосуються інтернет-бізнесу.
Так можна вибудувати прозору і справедливу систему визнання, легалізації і контролю за діяльністю інтернет-бізнесу, поставити обіг інтернет-грошей на законну, легальну, відповідальну основу.

  • Норми податкового законодавства та законодавства, що регулює відносини у сфері грошей для інтернет-проектів не мають відрізнятись від звичайних.
  • Діяльність інтернетних платіжних систем в Україні мусить регулюватись законом.
  • Здійснювати розрахункове обслуговування клієнтів в Україні, в тому числі в інтернеті, повинні мати право не тільки банки, але будь-яка бізнесова структура-СПД, в статутних документах якої така діяльність передбачена.
  • Реєстрація банківських установ має відбуватися без будь-яких додаткових обмежень щодо розміру статутного капіталу чи інших обмежень.
Це спростить вихід на ринок банківських послуг нових гравців, посилить конкуренцію, розв’яже руки СПД у галузі грошових розрахунків.

Концепцію податкової та бюджетної реформи слід розглядати як складову частину реформ, серед яких невід’ємною частиною є Концепція реформування пенсійного та соціального страхування та державних соціальних фондів і Концепція реформування трудових правовідносин.
Теги:  економіка, конституційна реформа, бюджет, інвестиції, підприємництво, судова реформа, податкова політика, антимонопольна політика,  0 комментариев     оставить комментарий
Теги:
економіка, політика, конституційна реформа, місцева влада, бюджет, вибори, політичні партії, торгівля, демократія, голосування, комунальне господарство, охорона здоров’я, депутати, виборці, функціонування влади, корупція, взаємодія з владою, екологія, підприємництво, соціальний захист, ціни, кримінал, власність на землю, цінні папери, податкова політика, будівництво та архітектура, інвестиції, сфера послуг, права споживачів, антимонопольна політика, судова реформа,

Теги:
 
© 2007, «Толока»
Developed by Ідеальна Країна
Всі права захищено