|
|
|
|
|
01.04.2009 17:12
Микола Томенко в пилу політичної боротьби з Черновецьким переступив закон
Сьогодні, 01.04.2009 року УНІАН розповсюдило заяву заступника БЮТ Миколи Томенка:
Религиозные организации зомбируют население Украины
Заместитель председателя Верховной Рады Украины Николай ТОМЕНКО обеспокоен деятельностью религиозных организаций, которые применяют психологические средства влияния на сознание людей.
Как сообщили УНИАН в пресс-службе М.Томенко, об этом он заявил сегодня во время своего выступления на утреннем заседании Верховной Рады.
М.Томенко объяснил, что в последнее время приобретают массовый характер мероприятия, которые проводятся под эгидой многообразных религиозных организаций, где вопреки действующему законодательству применяются средства психологического и психотерапевтического влияний (в частности, гипноз и внушение) на сознание большого количества людей.
В своем выступлении М.Томенко отметил, что кроме того, что такие действия имеют противоправный характер, в нарушение закона осуществляется их телевизионная трансляция. Да, 9 марта с.г. на муниципальном телевизионном канале «Киев» транслировалась передача к 15-летию церкви Сандея АДЕЛАДЖИ «Посольство благословенного царства Божьего для всех народов», которая имела признаки психологического влияния на сознание граждан, особенно детей и подростков.
К сожалению, подобная практика распространяется по всей Украины. Да, 30 марта с.г. газета «Комсомольская правда в Украине» опубликовала материал «В Донецке изгоняли дьявола и предлагали вступить в антикризисные отношения с Богом», где освещаются факты незаконного психологического влияния на массовую аудиторию, совершенные представителями Протестантской церкви Украины под руководством Сергея ЯКОВЛЕВА.
«Убежден, данные мероприятия несут в себе большую угрозу для психического здоровья граждан Украины, особенно в период сложной экономической ситуации, и должны жестко контролироваться соответствующими государственными органами», - отметил вице-спикер.
Нажаль, пан Томенко не надав жодного факту "применения средств психологического и психотерапевтического влияний (в частности, гипноз и внушение) на сознание большого количества людей" у якій би то не було релігійній організації чи навіть у "Посольстві Божому", про які на всю країну протрубив. Та й не міг! Адже такі категорії як гіпноз і навіювання не мають жодного матеріального виміру. Самі гіпнотизери не розуміють досконально як саме і чому воно діє.
Сучасна наука не має точної уяви про природу гіпнозу, навіювання та інших "средств психологического и психотерапевтического влияний", про їх можливий вплив. Тому не може довести використання їх у практиці релігійних організацій.
Навіть науковці не здатні розгледіти і довести факти використання цих впливів, а тим більше політики.
Але і посилань на будь-які наукові дослідження або розслідування викладених паном Томенко звинувачень не приведено. Можна навіть стверджувати, що їх і не було. Отже, звинувачення, виголошені паном Томенко, є як мінімум неперевіреними, а отже брехливими.
Усі подібні звинувачення, тим більше з боку політиків, є дилетантськими, безпідставними, направленими на заперечення права людей на свободу совісті, розпалення нетерпимості та ворожнечі на грунті релігійних переконань, ображають гідність віруючих.
Це - умисна дезінформація, акт пропаганди релігійної нетерпимості, ненависті та ворожнечі.
Заперечення права людей на свободу совісті, право обирати сповідування релігійних культів та обрядів за власним бажанням, розпалення нетерпимості та ворожнечі на грунті релігійних переконань суперечать Конституції України, закону про свободу совісті, міждержавним угодам, чинним на території України, декларації ООН про права людини, відповідним рішенням ООН, є карним злочином за статтею 161 Кримінального кодексу України.
Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від
їх расової, національної належності або
ставлення до релігії
1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної,
расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження
національної честі та гідності або образа почуттів громадян у
зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи
непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих
привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних,
релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального
походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або
іншими ознаками, -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років,
або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до
трьох років або без такого.
2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами,
а також вчинені службовою особою, -
караються виправними роботами на строк до двох років або
позбавленням волі на строк до п'яти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті,
які були вчинені організованою групою осіб або спричинили загибель
людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Чинники БЮТ в пилу політичної боротьби з Черновецьким переступили закон.
Віруючі не винні, що пан Черновецький колись відвідував церкву "Посольство Боже".
|
|
|
Теги:
політика, місцева влада, доступ до інформації, демократія, змі, філософія, культура, релігія, функціонування влади, взаємодія з владою, кримінал, |
 0 комментариев
 оставить комментарий
|
|
|
22.03.2009 03:31
СУДОВА РЕФОРМА
КОНЦЕПЦІЯ СУДОВОЇ РЕФОРМИ
Наявні проблеми
Україна практикує платне судочинство. Справляння плати за судові процедури та держмита протирічать праву людини на судовий захист. Платне судочинство ставить у нерівне становище людей за майновою ознакою. Таке становище протиріить і Конституції України, і Декларації про права людини, і здоровому глузду.
В Україні нема офіційної публікації судових рішень і ухвал. Через що суди є безконтрольними, судді повсюдно практикують передачу судових ухвал і рішень стороні, що “програла” процес, після закінчення строку подання апелляції, судові рішення і ухвали з легкістю підробляються, а в випадку “втрати” чи умисного приховування оригіналів цих документів джерело для поновлення текста також втрачається.
Зрозуміло, що таке становище прямо сприяє корупції в судах.
Судді зловживають власним правом на закриті судові засідання, заборону на використання записуючих пристроїв під час судових засідань. Судді-корупціонери зацікавлені в зменшенні кількості свідків їх злодіянь до мінімуму. Між тим, саме гласність є запобіжником зловживань в судах.
Кар’єра, становище, доходи і свобода суддів ніяк не залежать від законності, справедливості суддівських рішень та ухвал, та інших ознак їх роботи. В купі з цим довічне призначення суддів робить суди найбільш корумпованим елементом суспільства і правоохоронних органів держави.
Пропоновані заходи
- Скасувати держмито взагалі, але перед усім – за судові процедури.
Судочинство в Україні мусить бути безкоштовним!
- Зробити обов’язковою публікацію в спеціалізованому друкованому виданні та на спеціальному офіційному сайті в інтернеті всіх без винятку судових рішень, ухвал та вироків. Те саме стосується місцевих органів влади.
- Конфіденційними повинні залишатися тільки ті особисті дані, щодо яких було подано заяву про залишення цих даних в таємниці від тих, про чиї дані ідеться, дані, які становлять комерційну таємницю, щодо яких суду було надано заяву від суб’єктів, про чиї дані ідеться, та державну таємницю, щодо яких суду було надані висновки відповідних органів, уповноважених на захист державної таємниці.
- Жодне рішення суду або органу місцевого самоврядування не повинно мати юридичної сили до відповідної реєстрації в органах юстиції та офіційної публікації, так само, як закони і постанови Верховної Ради чи постанови Кабінету Міністрів.
- Від дати офіційної публікації слід відраховувати час, необхідний для подання апелляції.
Контроль за діяльністю суддів можливий за умови повної доступності інформації про рішення, ухвали та вироки судів та участі у процесі громадського контролю засобів масової інформації.
Контроль за діяльністю суддів можливий за умови повної доступності інформації про рішення, ухвали та вироки судів та участі у процесі громадського контролю засобів масової інформації.
З корупцією та хабарництвом в судових органах слід боротися спеціальними засобами та гласністю.
- Внести зміни до законодавства, якими запровадити офіційне цілодобове прослуховування та відеозйомку в приміщеннях, в тому числі коридорах та допоміжних приміщеннях судів.
Очевидно, що для пропозиції , домовленості чи здійснення хабаря стороні та судді або іншим особам, пов’язаним з ними, необхідно хоч раз на цю тему поспілкуватися. Але, якщо суддя буде знати, що всі контакти в приміщеннях судів можна буде відслідкувати, то вони і не будуть іти на такі контакти.
- Забезпечити трансляцію даних прослуховування та відеозйомки в інтернеті в режимі он-лайн та зкачування.
- Внести зміни до законодавства, якими дозволити здійснення цих дій за допомогою спеціальних засобів силовим структурам.
- Внести зміни до законодавства, якими дозволити здійснювати такі самі дії коштом та засобами як державних так і недержавних засобів масової інформації без дозволу суду.
Система довічного суддівства, підкріпленого недоторканістю, робить суддів розбещеними, вони втрачають контроль над собою і не здатні навіть пристойно спілкуватися з тими, хто не дав їм “на лапу”. Отже, цю систему слід зламати!
- Призначати суддів слід лише на певний строк, скажімо, на п’ять років, так само, як і депутатів.
- Судді не мусять мати право на довічну посаду та довічну недоторканість.
- У Верховній Раді мусять розглядатися не справи про пожиттєве обрання судді, а лише про їх звільнення.
- Судді, рішення яких були відмінені Верховним Судом України одноразово, або іншими судами вищих інстанцій і апеляція повністю задоволена та рішення суду вищої інстанції про відміну таких рішень вступило в силу два і більше раз, автоматично мають відсторонюватися від справ, автоматично має відкриватися карна справа щодо прийняття суддями завідомо незаконних рішень та автоматично на розгляд Верховної Ради України має виноситись питання про звільнення суддів з займаних посад.
- Якщо вказані дії не будуть вчинені посадовими особами, що за них відповідають, вчасно, то такі дії мають бути вчинені будь-яким суддєю, органом влади чи самоуправління самостійно чи за заявою інших осіб.
- Особи, звільнені з посади суддів Верховною Радою або через звинувачення не повинні мати право на роботу в судах та на інших відповідальних посадах, бути обраними народними депутатами.
|
|
|
Теги:
конституційна реформа, інформаційне суспільство, доступ до інформації, змі, взаємодія з владою, кримінал, судова реформа, податкова політика, |
0 комментариев
оставить комментарий
|
|
|
21.03.2009 02:02
ПОВЕРНЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПЕРЕД ГРОМАДЯНАМИ
КОНЦЕПЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПЕРЕД ГРОМАДЯНАМИ
Наявні проблеми
В усі часи чиновники вважали, що заборгувати перед простими громадянами, пограбувати їх, а потім робити вигляд, ніби нічого не сталося, прикриваючись інтересами держави, бюджетних проблем та відповідальністю якихось попередніх можновладців.
Час зламати цю систему. Права громадян, їх інтереси, закріплені декларативно в Конституції, мусять нарешті мати грошовий вимір, а суми цих грошей – відображатися на рахунках, в цінних паперах ображених громадян, а також на рахунку державного боргу України.
Людям викручують руки, примушуючи їх погоджуватись на ультимативні вимоги державних органів влади, державних банків, видуманих державними чиновниками, які ніби-то мусять відображати справедливість, а насправді – лише прикривають і “узаконюють” пограбування громадян.
Заборгованість Держощадбанку перераховують за курсом 1,05 грн. за 1 радянський рубль, в той час як зрозуміло, що справедлива вартість обміну є набагато більшою.
Протиправне вилучення коштів людей з їх особових рахунків не тільки не знайшло належної правової оцінки, але і грошової оцінки з боку держави на користь громадян. Потерпілі ж громадяни окрім матеріальної шкоди, зазнали і моральної шкоди.
Сума державного внутрішнього боргу держави, що фігурує в показниках статистики, не відповідає дійсності і має бути переглянута.
Задача концепції – досягнення справедливого відображення в грошовому виразі відповідальності держави перед потерпілими за економічні злочини державних можновладців.
Пропоновані заходи
- Всі зобов’язання держави, державних органів, державних установ перед громадянами СРСР та України, включаючи ті, що закріплені в законах, діючих на території України, починаючи з радянських часів і до цього часу, що з будь-яких причин не виконувались, мусять бути законодавчо оформлені як державний борг України.
- Суми зобов’язань держави та державних органів, державних установ по пільгах, виплатах та іншому, які вона призупиняє законом про державний бюджет, або з інших причин, мусять постійно додаватися до державного боргу України.
- Суми зобов’язань держави та державних органів, державних установ по пільгах, виплатах та іншому, які вона призупиняє законом про державний бюджет, або з інших причин, мусять постійно додаватися до державного боргу України.
Неможливо продати одночасно нерухомість декілька разів різним покупцям без зловживань з боку державних органів реєстрації відповідних оборудок та прогалин у системі регулювання і контролю за такою незаконною реєстрацією.
Держава мусить забезпечити належні реєстрацію та контроль за оформленням права власності на нерухомість.
- Такі борги мусять бути оформлені державними цінними паперами, або негайно виплаченими без будь-яких передумов, реєстрації та інших бар’єрів.
- Сума боргу мусить визначатись не відповідно до постанови Кабінету Міністрів (1,05 грн. за карбованець СРСР на час обміну грошей), як сьогодні, а за справедливим правилом, визначеним законом України.
- Справедливим є правило, що не тільки враховує номінал боргу в карбованцях СРСР, але також відсотки інфляції за весь період, або збільшення вартості мінімального продуктового кошику, або збільшення курсу карбованця СРСР, купоно-карбованця та гривні щодо вільно конвертованих валют з урахуванням індексу інфляції в цих валютах, якщо той чи інший варіант обрахування суми боргу є більш вигідним для постраждалих.
- Рахунки, що були закриті державними установами з причини повної видачі заборгованих коштів, але по яких не видано потерпілим громадянам справедливої суми, мусять бути знову відкриті та на них мусять бути зараховані кошти в сумі різниці між справедливою вартістю та сумою виданих коштів.
- Валюта, в якій постраждалі отримають борги, мусить визначатись виключно самими постраждалими.
Ресурси для здійснення пропонованих заходів
Ця концепція не вирішує питання знаходження коштів для справедливого вирішення зазначених проблем. Ці питання мусять в поточному порядку вирішувати уряди.
Задача концепції – досягнення справедливого відображення в грошовому виразі відповідальності держави перед потерпілими за економічні злочини державних можновладців.
|
|
|
Теги:
економіка, політика, бюджет, доступ до інформації, взаємодія з владою, соціальний захист, кримінал, |
0 комментариев
оставить комментарий
|
|
|
13.12.2007 21:20
Що сталося з "ідеальною країною"?
Що сталося з "ідеальною країною"?
Я вже декілька місяців очікую пояснень від керівництва форуму чому мені заборонено писати в форум. Написав вже три запроси, але віз і нині там. Жодних пояснень.
|
|
|
Теги:
ідеальна країна, доступ до інформації, змі, |
4 комментария
оставить комментарий
|
|
|
13.12.2007 20:33
КОНЦЕПЦІЯ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ
КОНЦЕПЦІЯ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ
Наявні проблеми 1
В Україні і в усьому світі іде неоголошена війна проти дітей. Дітей, що ще не вийшли з утроби матері, що не здатні себе захистити чи засвідкувати про злочин, який здійснюють проти них, проти їх життів, мільйонами вбивають, а держава не тільки дозволяє це робити, але й оплачує зарплатню державним же "медикам"-катам.
За деякими дослідженнями на кожну жінку в Україні доводиться по дві вбиті абортами дитини! За роки незалежності в Україні “матері” руками лікарів-катів вбили 30 мільйонів дітей! Ріки крові вбитих дітей волають до Бога!
Така Україна ніколи не переможе!
Таке становище є, не дивлячись на те, що законодавство України не засуджує навіть такого дикунства, як відмова батьків від власних дітей. Батькам, що відмовились від своїх дітей, нічого не загрожує! Але безсердечні батьки та кати в білих халатах продовжують проливати невинну кров!
Пропоновані заходи
Україна мусить засудити вбивство ненароджених дітей - аборти прирівнявши їх до умисного вбивства, зупинити практику абортів та припинити будь-яке фінансування абортаріїв.
В законі мусить бути прописано, що:
- Лікарі, які практикували вбивство ненароджених дітей, мусять бути звільнені з роботи в медичних та дитячих установах.
- Уряд мусить створити реєстр, переписати як лікарів-катів, так і “матерів”, що пішли на аборт.
- Цим людям назавжди заборонити обіймати посади, пов’язані з медициною та управлінням іншими людьми, позбавити права засновувати цілком і частково підприємницькі структури.
- Акції, паї та підприємницькі структури, якими вони володіють, мусять бути відібрані та продані на аукціонах.
Не можна НЕлюдям давати доступ до життя і здоров’я інших людей, а особливо дітей. Людям, для яких життя інших людей – ніщо, не можна давати право керувати іншими людьми. Наслідки рано чи пізно дадуться взнаки.
Наявні проблеми 2
В ЗМІ нещодавно пройшли жахаючі повідомлення про те, що в медустанові однієї з країн, де на практиці реалізується концепція страхової медицини, без належного медичного догляду померла дівчина, яка не мала відповідної медичної страховки.
Проте громадськість, зазомбована загальним “одобрямсом” в ЗМІ щодо теми впровадження концепції страхової медицини, навіть не звернула на ці повідомлення уваги!
Перехід від бюджетної загальної медицини до страхової порушує права на медичну допомогу тих громадян, які з будь-яких причин не змогли надати медустанові власного страхового полісу, не мають якогось штампу в документах чи не вирішила будь-якого іншого бар’єрного питання.
Страхова медицина не вигідна людям, що з різних причин мають довготривалі, хронічні, складні, з коштовним лікуванням хвороби. Страхові компанії докладуть усіх зусиль аби просто здихатись від незручних клієнтів.
Пропоновані заходи
Тому перехід в Україні від існуючої системи медобслуговування до страхової медицини є неприпустимим!
Наявні проблеми 3
Документальна фіксація спілкування з медпрацівниками є односторонньою, такою, що вигідна тільки самим медпрацівникам, але не пацієнтам. Усі без виключення медичні документи утримуються медпрацівниками і не надаються пацієнтам чи батькам неповнолітніх (неправомочних) пацієнтів (надалі – пацієнтів). Медпрацівники не зобов’язані надавати медичні документи пацієнтам, звітуватися перед ними та іншими організаціями і посадовими особами щодо надання медичної допомоги.
Права пацієнтів ніяк не захищені від неадекватної, несправедливої документальної фіксації процесу надання медичної допомоги або і повної її відсутності.
Таке становище призводить до зловживань з боку медиків. В Україні склалася ситуація, коли до поліклініки для отримання медичної допомоги слід ходити не інакше як із диктофоном та понятими. Користуючись непублічністю діяльності лікарі вже втрачають будь-яке моральне обличчя. Пацієнти, а, що найболючіше, наші діти, стають заручниками бажання чи небажання лікарів надавати їм допомогу.
Батьки несуть відповідальність за дотримання прав їх дітей. Так само і дорослі пацієнти перші зацікавленні в дотриманні своїх прав з боку медпраівників та в належному медичному обслуговуванні. І в їх інтересах є контроль за збереженням медичних документів, що свідчать про дії чи бездіяльність лікарів.
Пропоновані заходи
- Тому медичні картки, історії хвороби та інші медичні документи пацієнтів не можуть вважатися власністю медичних закладів, оскільки є єдиним джерелом доказової інформації для захисту прав пацієнтів. Нормативні документи, накази, якими обмежуються права пацієнтів отримати медичні документи чи мати їх на руках у будь-який момент, мають бути відмінені. Факти будь-якого перешкоджання пацієнтам отримати медичні документи чи мати їх на руках, мусять жорстко каратися.
Наявні проблеми 4
Інструкції та перелік медичних документів не мають залежати від непублічної та безвідповідальної волі чиновників, але бути під контролем публічних виборних органів влади.
Пропоновані заходи
- Тому перелік медичних документів та інструкції з їх заповнення мусять бути жорстко виписані в законодавстві.
Наявні проблеми 5
Відомо, що лікарі та лікувальні установи безвідповідально ставляться до правильності, чіткості та доказовості і захищеності документів, з яких складається історія хвороби чи медична картка пацієнта. Багато паперів, що нібито є медичними документами, насправді взагалі не є документами, але лише папірцями без розбірливих підписів, печаток відповідальних за складання документу осіб та ще й з незрозумілим вмістом, з текстом, написаним нерозбірливим почерком.
Зрозуміло, що таке ставлення лікарів до документального оформлення медобслуговування пацієнтів склалося через непублічність та безкарність медпрацівників. Вони знають, що ніхто не зможе забрати в них ці документи, а в разі крайньої потреби вони з легкістю перепишуть історію хвороби, перероблять відповідні папери, викинуть непотрібні чи компрометуючі папери і записи. Цьому мусить бути покладено край!
Пропоновані заходи
- Тому історія хвороби пацієнта має бути прошнурована, пронумерована та скріплена підписом самого пацієнта, підписами лікарів і печаткою медичної установи.
- Всі без винятку записи в медичній картці пацієнта мусять бути завірені печаткою лікаря.
- Медична картка або історія хвороби мусить видаватися пацієнтам негайно, за їх першою вимогою, під розписку, а також здаватися до відповідних медустанов виключно під розписку.
- Медичні установи, що приймають до себе на лікування пацієнтів, мусять видавати їм розписку про прийом пацієнта з зобов’язанням дотримуватись їхніх прав, що мають бути чітко виписані в відповідному законодавстві.
Наявні проблеми 6
Відоме явище так званої “лікарської солідарності”. Воно виражається через повальну кругову поруку в медичних закладах, покриванням винних у зловживаннях та злочинах лікарів з боку одне одного, керівників медичних закладів та чиновників від медицини.
Очевидно, що керівники медустанов мусять бути більш зацікавлені в догоджанні саме пацієнтам.
Пропоновані заходи
- Тому головні лікарі районних поліклінік мусять щорічно обиратися населенням району, а щодо їх діяльності перед виборами мусять проводитись щорічні збори мешканців району.
- Лікарі поліклінік не мають бути поділеними між дільницями, а мають бути самостійними та загально доступними для всіх мешканців.
- Зарплата лікарів та дохід клінік мають напряму залежати від кількості прийнятих відвідувачів, що не мають до лікаря чи клініки претензій. Це можна реалізувати через талонну систему. Пацієнти мають розписатися за факт прийому у лікаря в талоні, що мусить оплачуватись за єдиним тарифом з державного бюджету будь-якій медичній установі незалежно від розташування та форми власності.
- Такий талон не має бути оплаченим (має бути знята оплата в наступному періоді) без наявності акту огляду пацієнта, який свідчить, що лікар оглянув пацієнта, а пацієнт ознайомлений та зрозумів суть записів лікаря у медичній картці та не має до лікаря претензій, зареєстрованого у спеціальному прошитому та пронумерованому, зареєстрованому журналі, або за наявності скарг на дії чи бездіяльність відповідних лікарів.
- Аналогічний акт огляду з аналогічними наслідками має бути і за наслідками лікування в лікувальних установах.
- При цьому приватні лікарі та клініки мусять мати право встановлювати доплати за власні послуги за власним бажанням або відмовлятися від отримання оплати з бюджету.
- Відповідно державні медичні установи не мусять мати таких прав.
Така постановка питання дозволить зрівняти в правах державні та приватні установи на отримання державного фінансування за надання медичних послуг населенню та надасть пацієнтам можливість вибору, забезпечить змагальність і конкуренцію на ринку медичних послуг.
- Листки тимчасової непрацездатності повинні видаватися виключно під розписку у спеціальних прошитих, пронумерованих та зареєстрованих журналах.
- Період хвороб та діагнози не мають неспівпадати з відповідними даними актів огляду пацієнтів.
Наявні проблеми 7
Поділ лікарів поміж дільницями на місцях фактично позбавляє пацієнтів права вибору лікаря. Лікарі не зацікавлені в якісному обслуговуванні пацієнтів, бо від їх відношення до справи їхнє майбутнє, їх дохід ніяк не залежить.
Разом з тим, пацієнти вимушені терпіти, особливо це стосується наших дітей, навіть тих лікарів, що відзначилися власним нелюдським, негуманним ставленям до пацієнта або довели власну некомпетентність.
Ситуацію допоможе виправити змагальність лікарів та медичних закладів, підкріплена відповідним, залежним лише від волі пацієнта, фінансуванням.
Пропоновані заходи
- Тому лікувальні установи та лікарі не повинні відмовляти пацієнтам в медичному обслуговуванні через невідповідність дільниці, району чи іншої території. За бажанням пацієнтів ними може бути обрано будь-яку лікувальну установу чи лікаря України.
- Фінансування лікувальних установ з бюджету мусить здійснюватись відповідно до приписів лікарів день-в-день. Підставою для фінансування лікувальної установи мусить бути оригінал розписки лікувальної установи про прийом пацієнта та копії приписів лікарів.
- Звітуватися лікувальна установа має актом огляду пацієнта та копією виписки з історії хвороби пацієнта, засвідчена його оригінальним підписом.
Наявні проблеми 8
Лікувальні установи не можуть відмовляти чи затримувати обслуговування пацієнтів через нестачу ліків, як це є сьогодні. Так само має відійти в минуле практика пропонування пацієнтам з боку медичних працівників зробити певні закупівлі ліків чи матеріалів, сплатити певні суми грошей для успішного лікування чи взагалі наявності факту такого лікування.
Практика офіційної реєстрації, дозволів на ввіз та використання в Україні медичних препаратів використовується чиновниками від медицини лише як корупційна годівниця. Офіційно реєструються ті препарати, реєстрація яких супроводжується добрячим хабарем чи відкатом. Медичні препарати, дозволені в провідних країнах світу в Україні чомусь виявляються недозволеними. Натомість якісні медичні препарати чомусь замінюються на неякісні препарати походженням з країн третього світу…
Пропоновані заходи
- Тому державна закупівля ліків, інструментів, матеріалів та обладнання для лікувальних установ мусить здійснюватись за нормативним методом. За цим же методом мають бути профінансовані та видані зі складів і мінімальні запаси ліків, інструментів, матеріалів та обладнання лікувальних установ.
- Державні склади повинні видавати лікувальним установам ліки, інструменти, матеріали та обладнання відповідно до іменних (за ім’ям пацієнта) приписів лікарів за наявності оригіналу розписки про прийом пацієнта чи талону, про які ішлося вище.
- Ліки, що прописані лікарем, мусять видаватися пацієнтам в обмін на рецепт лікаря безоплатно. Всі інші ліки повинні залишатись в вільному продажу.
- Оплата за видані пацієнтам ліки мусить проводитись з держбюджету згідно звітів аптек не рідше, ніж щотижня.
- Дозволи, реєстрації ліків в Україні мусять відійти в минуле. Їх мають замінити заборони, що грунтуються на офіційних висновках про шкідливість того чи іншого медичного препарату. Незаборонені медичні препарати мусять вважатися офіційно дозволеними.
Для цілей державного фінансування закупівлі ліків для хворих на ВІЛ-СНІД, діабет та інші хвороби, щодо яких прийняті рішення держави про таке фінансування
Сьогодні відомі випадки незадоволення хворих на ВІЛ-СНІД та діабет тими ліками, які нав’язує їм держава. Ліки не діють, або від них стає гірше хворим. Незадоволення переростає в акції протесту. Але і на це ніхто не звертає уваги. Хворі вимушені і далі споживати відверто погані і навіть шкідливі ліки! Проте, така ситуація вигідна державним чиновникам, які “сидять” на фінансових потоках, які направляє держава на ліки. Натомість чиновники ніяк не зацікавлені в придбанні та отриманні хворими найкращіх та найдієвіших ліків.
Пропоновані заходи
- Отже, слід віддати вибір ліків в руки самих хворих.
Вони, як ніхто, зацікавлені в збереженні власного здоров’я.
- рішення про вибір препарату, марки, виробника ліків мусять приймати самі хворі особисто, що мають засвідчувати власним підписом.
- Закупівля препаратів має здійснюватись на максимально короткий період, скажімо, місяць(, але не рік), зручний для хворих, аби можна було оперативно перейти на інший препарат.
- Закази на препарати мають збиратися, сумуватися та закуповуватись гуртом у відповідних виробників та адресно розподілятися між усіма хворими.
- Тендерні закупівлі таких ліків мусять бути припинені.
- В випадку, якщо за станом здоров’я (непритомність, психічний стан) чи за іншою поважною причиною хворі не можуть самі визначитись щодо препарату для лікування, або віддають перевагу обирати препарат лікареві, рішення про що засвідчують власним підписом, рішення приймається відповідно до статистичних даних ВОЗ на користь найбільш дієвого препарату, марки, виробника.
- МОЗ слід зобов’язати оприлюднювати відповідні дані статистики щомісячно або максимально можливо часто в засобах масової інформації.
- МОЗ слід зобов’язати надавати відповідні дані статистики хворим особисто під розписку так часто, як тільки такі нові дані з’являються, але не рідше, ніж раз на місяць.
|
|
|
Теги:
місцева влада, бюджет, вибори, доступ до інформації, сфера послуг, охорона здоров’я, взаємодія з владою, підприємництво, соціальний захист, права споживачів, кримінал, антимонопольна політика, |
0 комментариев
оставить комментарий
|
|
|
|
Теги:
політика, місцева влада, доступ до інформації, демократія, змі, філософія, культура, релігія, функціонування влади, взаємодія з владою, кримінал, конституційна реформа, інформаційне суспільство, судова реформа, податкова політика, економіка, бюджет, соціальний захист, ідеальна країна, вибори, сфера послуг, охорона здоров’я, підприємництво, права споживачів, антимонопольна політика, |
|
Теги:
|
