|
|
13.05.2007 00:31
Законотворчість - це програмування
Ну звісно не один до одного. Але багато спільного.
Адже правовий документ - це часто документ, який описує процедуру.
Аналогії наступні:
неформальний опис процедури (опис алгоритму) - концепція, на основі якої пишеться закон
реалізація алгоритму (кодування) - написання тексту закону
обговорення в законодавчому органі, внесення коректив - виправлення багів
...
Юристи нагадують або хакерів, або сам процесор. Решта - юзери.
Крім того сама задача опису формальної процедури неформальною людською мовою досить складна. Зворотня задача пов'язана з data-mining і взагалі з ШІ.
Трохи туманно написав, але сподіваюсь вибачать.
Це до того, хто повинен писати закони.
|
|
Теги:
законотворчість, програмування, |
 17 комментариев
 оставить комментарий
|
|
17.04.2007 21:56
БАГИ
Писатиму тут всіляки кривості ресурсу.
|
|
Теги:
ідеальна країна, електронна демократія, функціонал, кадровий реєстр, |
60 комментариев
оставить комментарий
|
|
09.04.2007 14:40
Все й одразу - виклик пост-тоталітарним демократіям
Побував в селі, послухав думки людей про демократію, партії, політиків...
Прочитав "Внутрішньо-партійна демократія – виклик сучасному вітчизняному політикуму." (http://www.toloka.org.ua/ua/blog/philosof/45/)
Побачив спільне - і прості люди з села і екперти із столиці хочуть "все й одразу".
Перші плачуть "за радянської влади заводи випускали продукцію; я йшов зранку, працював день і держава давала зарплату; коли бачу розвалений завод, на якому колись працював, хочу Гітлера при владі - він наведе порядок - заводи запрацюють, колгоспи почнуть сіяти, орати..."
Високочолі експерти плачуть "ой які погані партії, ні ідеології, ні внутріпартійної демократії, одні олігархи, продажні списки, лідери давлять, партії не представляють інтереси селян, робітників...".
З наведених міркувань одні роблять висновок "а може ну її, цю демократію", інші - "а може ну їх ці партії".
І ті і інші достеменно ЗНАЮТЬ ЯК воно має бути. І ті і інші хотіли б ЗМУСИТИ ВЛАДУ чинити саме в такий спосіб. Експерти - розумними порадами, громадяни - голосуванням за "гітлера".
І ті і інші втрачають весь оптимізм назавтра, бо їх ніхто не слухає вже сьогодні. 
Для мене демократія пост-тоталітарних суспільств - це щось схоже на гній, яким треба підживити грунт, в який вкинуті політики, щоб навесні зійшли хороші ростки. Так, спочатку смердить, так, довго чекати урожаю, але кожна мета має свою плату.
Простіше - це така система конкуренції політичних сил, при якій природній відбір постійно якісно піднімає популяцію. Цей процес не може відбутись миттєво. Партії діють у спосіб, який їм вигідний сьогодні. Коли ми говоримо партіїї - маємо на увазі найбільшіх гравців політ процесу. Так, можливо вони діють не ідеально. Але якщо б вони діяли інакше - їх би зараз не було, і були б інші. Вони діють ОПТИМАЛЬНО для свого виживання. А ті, які діяли краще для людей, але гірше для власного виживання - на маргінесі.
Жоден експерт не в змозі змусити партію діяти інакше вже сьогодні. Тільки дія ІНШОЇ КОНКУРУЮЧОЇ ПАРТІЇ, яка загрожує політичному виживанню в змозі. Але якась партія має бути першою? Так, партії постійно в пошуку ідей. Але в першу чергу ідей, що цікаві в сенсі власного виживання. Тут експерти можуть дещо вплинути на те, що партії будуть робити завтра.
Експертам слід зосередити увагу зовсім не на порадах "як партія може покращити життя людям завтра", а на пропозиціях "як змінити дії партії, щоб посунути конкурента вже сьогодні".
І мати терпіння - результат буде не раніше післязавтра.
|
|
|
13 комментариев
оставить комментарий
|
|
|
Теги:
ідеальна країна, електронна демократія, функціонал, кадровий реєстр, законотворчість, програмування, соціум, голосування, нетократія, інформаційне суспільство, змі, |
|
Теги:
|
